1 A fter this hath Job opened his mouth, and revileth his day.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

2 A nd Job answereth and saith: --

І Йов заговорив та й сказав:

3 L et the day perish in which I am born, And the night that hath said: `A man-child hath been conceived.'

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

4 T hat day -- let it be darkness, Let not God require it from above, Nor let light shine upon it.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

5 L et darkness and death-shade redeem it, Let a cloud tabernacle upon it, Let them terrify it as the most bitter of days.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

6 T hat night -- let thick darkness take it, Let it not be united to days of the year, Into the number of months let it not come.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

7 L o! that night -- let it be gloomy, Let no singing come into it.

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

8 L et the cursers of day mark it, Who are ready to wake up Leviathan.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

9 L et the stars of its twilight be dark, Let it wait for light, and there is none, And let it not look on the eyelids of the dawn.

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

10 B ecause it hath not shut the doors Of the womb that was mine! And hide misery from mine eyes.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

11 W hy from the womb do I not die? From the belly I have come forth and gasp!

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

12 W herefore have knees been before me? And what breasts, that I suck?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

13 F or now, I have lain down, and am quiet, I have slept -- then there is rest to me,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

14 W ith kings and counsellors of earth, These building wastes for themselves.

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

15 O r with princes -- they have gold, They are filling their houses silver.

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

16 ( Or as a hidden abortion I am not, As infants -- they have not seen light.)

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

17 T here the wicked have ceased troubling, And there rest do the wearied in power.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

18 T ogether prisoners have been at ease, They have not heard the voice of an exactor,

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

19 S mall and great there the same. And a servant free from his lord.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

20 W hy giveth He to the miserable light, and life to the bitter soul?

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

21 W ho are waiting for death, and it is not, And they seek it above hid treasures.

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

22 W ho are glad -- unto joy, They rejoice when they find a grave.

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

23 T o a man whose way hath been hidden, And whom God doth shut up?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

24 F or before my food, my sighing cometh, And poured out as waters my roarings.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

25 F or a fear I feared and it meeteth me, And what I was afraid of doth come to me.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

26 I was not safe -- nor was I quiet -- Nor was I at rest -- and trouble cometh!

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...