1 ¶ After this Job opened his mouth and cursed his day.

По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

2 A nd Job spoke and said,

І Йов заговорив та й сказав:

3 L et the day perish in which I was born and the night in which it was said, There is a man child conceived.

Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

4 L et that day be darkness; let not God regard it from above; neither let the light shine upon it.

Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...

5 L et darkness and the shadow of death redeem it; let a cloud dwell upon it; let the blackness of the day terrify it.

Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...

6 A s for that night, let darkness seize upon it; let it not be joined unto the days of the year; let it not come into the number of the months.

Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...

7 O , let that night be solitary; let no song come therein!

Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!

8 L et them curse it that curse the day, who are ready to raise up their mourning.

Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!

9 L et the stars of its dawn be darkened; they waited for light, but have none; neither let them see the dawning of the day;

Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,

10 b ecause it did not shut up the doors of my mother’s womb nor hide the misery from my eyes.

бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...

11 ¶ Why did I not die from the womb? Why did I not give up the spirit when I came out of the belly?

Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?

12 W hy did the knees receive me? Of what use the breasts that I should suck?

Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?

13 F or now I should have lain still and been quiet; I should have slept; then I would have been at rest,

Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок

14 w ith the kings and the counsellors of the earth, who built desolate places for themselves;

з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,

15 o r with princes that had gold, who filled their houses with silver.

або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...

16 O r, why was I not hidden as an untimely birth, as infants who never saw light?

Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?

17 T here the wicked cease from troubling; and there the weary are at rest.

Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,

18 T here the prisoners rest together, they do not hear the voice of the oppressor.

разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...

19 T he small and the great are there, and the slave is free from his master.

Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...

20 ¶ Why is light given to him that is in misery, and life unto the bitter in soul;

І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

21 w ho long for death, but it comes not; and search for it more than for hid treasures;

що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

22 w ho rejoice exceedingly and are glad when they can find the grave;

тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,

23 t o the man who does not know which way he goes and whom God has hedged in?

мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...

24 F or my sighing comes before I eat, and my roarings are poured out like the waters.

Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

25 F or the thing which I greatly feared is come upon me and that which I was afraid of is come unto me.

бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...

26 I never had prosperity, nor did I secure myself, neither was I at rest; yet trouble came.

Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...