1 ¶ And when King Hezekiah heard it, he rent his clothes and covered himself with sackcloth and went into the house of the LORD.

І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.

2 A nd he sent Eliakim, who was over the household, and Shebna the scribe and the elders of the priests, covered with sackcloth, to Isaiah, the prophet, the son of Amoz,

І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

3 t o say unto him, Thus hath Hezekiah said, This day is a day of trouble and of rebuke and blasphemy, for the sons are come to the place of breaking forth, and she that gives birth has no strength.

І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

4 P eradventure, the LORD thy God will hear all the words of Rabshakeh, whom the king of Assyria, his master, has sent to reproach the living God and will reprove the words which the LORD thy God has heard; therefore, lift up thy prayer for the remnant that is left.

Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.

5 S o the slaves of King Hezekiah came to Isaiah.

І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

6 A nd Isaiah said unto them, Thus shall ye say to your master, Thus hath the LORD said, Do not be afraid of the words which thou hast heard, with which the servants of the king of Assyria have blasphemed me.

І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!

7 B ehold, I will send a spirit upon him, and he shall hear a rumour and shall return to his own land, and I will cause him to fall by the sword in his own land.

Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.

8 ¶ So Rabshakeh returned and found the king of Assyria warring against Libnah, for he had heard that he had departed from Lachish.

І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

9 A nd when he heard it said of Tirhakah, king of Ethiopia, Behold, he is come out to fight against thee; he sent messengers again unto Hezekiah, saying,

А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:

10 T hus shall ye speak to Hezekiah, king of Judah, saying, Let not thy God in whom thou dost trust deceive thee, saying, Jerusalem shall not be delivered into the hand of the king of Assyria.

Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

11 B ehold, thou hast heard what the kings of Assyria have done to all lands, by destroying them utterly; and shalt thou be delivered?

Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

12 P eradventure have the gods of the Gentiles delivered those whom my fathers have destroyed, as Gozan, Haran, Rezeph, and the sons of Eden, who were in Thelasar?

Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

13 W here is the king of Hamath, the king of Arpad, the king of the city of Sepharvaim, of Hena, and Ivah?

Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

14 A nd Hezekiah received the letter from the hand of the messengers and read it; and Hezekiah went up into the house of the LORD and spread it before the LORD.

І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

15 A nd Hezekiah prayed before the LORD, saying, O LORD God of Israel, who dwellest above the cherubim, thou alone art the God unto all the kingdoms of the earth; thou hast made heaven and earth.

І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

16 I ncline, O LORD, thy ear and hear; open, O LORD, thine eyes and see and hear the words of Sennacherib, which he has sent to reproach the living God.

Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!

17 O f a truth, O LORD, the kings of Assyria have destroyed the Gentiles and their lands

Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.

18 a nd have cast their gods into the fire, for they were not gods, but the work of men’s hands, wood or stone; therefore, they have destroyed them.

І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

19 N ow, therefore, O LORD our God, I beseech thee, save us now out of his hand, that all the kingdoms of the earth may know that thou alone art the LORD God.

А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

20 ¶ Then Isaiah, the son of Amoz, sent to Hezekiah, saying, Thus hath the LORD God of Israel said, That which thou hast prayed to me regarding Sennacherib king of Assyria I have heard.

І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

21 T his is the word that the LORD has spoken concerning him: Has he despised thee? Has he laughed thee to scorn, O virgin daughter of Zion? He has moved his head behind thy back, O daughter of Jerusalem.

Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

22 W hom hast thou reproached and blasphemed? And against whom hast thou exalted thy voice and lifted up thine eyes on high? Against the Holy One of Israel.

Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

23 B y the hand of thy messengers, thou hast reproached the Lord and hast said, With the multitude of my chariots I have come up to the height of the mountains, to the sides of Lebanon, and will cut down the tall cedar trees thereof and the choice fir trees thereof; and I will enter into the habitation of his borders and into the forest of his Carmel.

Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.

24 I have dug and drunk the waters of others, and with the sole of my feet I have dried up all the rivers of defended places.

Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

25 H ast thou never heard that from a long time ago I made her, and from ancient times I have formed her? Now I have made her come, and it shall be to lay waste fenced cities into ruinous heaps.

Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...

26 T herefore their inhabitants’ hands were too short; dismayed and confounded, they shall be as the grass of the field and as the green herb, as the hay on the housetops, that is dried up before it comes to maturity.

А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

27 B ut I know thy abode and thy going out and thy coming in and thy rage against me.

І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

28 B ecause thou hast raged against me and thy tumult has come up into my ears, therefore, I will put my hook in thy nose and my bridle in thy lips, and I will turn thee back by the way by which thou didst come.

За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

29 A nd this shall be a sign unto thee, Ye shall eat this year such things as grow of themselves, and in the second year such things as grow again of themselves; and in the third year ye shall sow and reap and plant vineyards and eat the fruit of them.

А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.

30 A nd that which has escaped, that which is left of the house of Judah, shall yet again take root downward and bear fruit upward.

А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

31 F or out of Jerusalem shall go forth a remnant and deliverance out of Mount Zion; the zeal of the LORD of the hosts shall do this.

Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

32 T herefore, thus saith the LORD concerning the king of Assyria, He shall not come into this city nor shoot an arrow there nor come before it with shield nor cast a bank against it.

Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!

33 B y the way that he came, by the same shall he return, and he shall not enter into this city, saith the LORD.

Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

34 F or I will defend this city, to save it, for my own sake and for my slave David’s sake.

І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!

35 ¶ And it came to pass that night that the angel of the LORD went out and smote in the camp of the Assyrians one hundred and eighty-five thousand men; and when they arose early in the morning, behold, the corpses of the dead.

І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...

36 S o Sennacherib, king of Assyria, departed and went and returned and dwelt at Nineveh.

А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.

37 A nd it came to pass, as he was worshipping in the house of Nisroch, his god, that Adrammelech and Sharezer, his sons, smote him with the sword and fled into the land of Ararat. And Esarhaddon, his son, reigned in his stead.

І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.