1 ¶ Now it came to pass in the third year of Hosea, son of Elah, king of Israel, that Hezekiah, the son of Ahaz, king of Judah, began to reign.

І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.

2 H e was twenty-five years old when he began to reign, and he reigned twenty-nine years in Jerusalem. His mother’s name also was Abi, the daughter of Zachariah.

Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.

3 A nd he did that which was right in the sight of the LORD, according to all that David, his father, did.

І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.

4 H e removed the high places and broke the images and cut down the groves and broke in pieces the brasen serpent that Moses had made; for unto those days, the sons of Israel burned incense to it; and he called it Nehushtan.

Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.

5 H e trusted in the LORD God of Israel; so that neither after him nor before was there any like him among all the kings of Judah.

Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.

6 F or he cleaved unto the LORD and did not depart from following him, but kept his commandments which the LORD commanded Moses.

І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.

7 A nd the LORD was with him, and he prospered in all things in which he went forth; and he rebelled against the king of Assyria and did not serve him.

І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.

8 H e smote the Philistines, even unto Gaza and the borders thereof, from the towers of the watchmen to the fenced city.

Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.

9 ¶ And in the fourth year of king Hezekiah, which was the seventh year of Hosea, son of Elah, king of Israel, Shalmaneser, king of Assyria, came up against Samaria and besieged it.

І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.

10 A nd at the end of three years, they took it; even in the sixth year of Hezekiah, that is the ninth year of Hosea, king of Israel, Samaria was taken.

І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.

11 A nd the king of Assyria carried away Israel unto Assyria and put them in Halah and in Habor by the river of Gozan and in the cities of the Medes:

І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.

12 b ecause they had not hearkened unto the voice of the LORD their God, but had broken his covenant and all that Moses, the slave of the LORD, commanded and would not hear them nor do them.

Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.

13 N ow in the fourteenth year of King Hezekiah, Sennacherib, king of Assyria, came up against all the fenced cities of Judah and took them.

А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.

14 A nd Hezekiah, king of Judah, sent unto the king of Assyria to Lachish, saying, I have sinned; return from me; that which thou puttest on me I will bear. Then the king of Assyria appointed unto Hezekiah, king of Judah, three hundred talents of silver and thirty talents of gold.

І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.

15 A nd Hezekiah gave him all the silver that was found in the house of the LORD and in the treasury of the king’s house.

І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.

16 A t that time Hezekiah cut off the gold from the doors of the temple of the LORD and from the hinges which Hezekiah, king of Judah, had overlaid and gave it to the king of Assyria.

Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.

17 ¶ And the king of Assyria sent Tartan and Rabsaris and Rabshakeh from Lachish to King Hezekiah with a great host against Jerusalem. And they went up and came to Jerusalem. And when they were come up, they came and stood by the conduit of the upper pool, which is in the highway of the washer’s field.

А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.

18 A nd they called the king, and Eliakim, the son of Hilkiah, who was over the household, and Shebna, the scribe, and Joah, the son of Asaph, the writer of chronicles went out to them.

І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.

19 A nd Rabshakeh said unto them, Speak ye now to Hezekiah, Thus saith the great king, the king of Assyria, What confidence is this in which thou dost trust?

І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?

20 T hou sayest (but they are but vain words), I have counsel and strength for the war. Now on whom dost thou trust, that thou hast rebelled against me?

Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?

21 N ow, behold, thou dost trust upon the staff of this bruised reed, even upon Egypt, on which if a man leans, it will go into his hand and pierce it; so is Pharaoh, king of Egypt unto all that trust in him.

Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.

22 B ut if ye say unto me, We trust in the LORD our God: is he not the one whose high places and whose altars Hezekiah has taken away and has said to Judah and Jerusalem, Ye shall worship before this altar in Jerusalem?

А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?

23 N ow therefore, I pray thee, give hostages unto my lord, the king of Assyria, and I will deliver thee two thousand horses, if thou art able on thy part to set riders upon them.

А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.

24 H ow then wilt thou turn away the face of one captain of the least of my master’s slaves, even though thou dost trust in Egypt for chariots and for horsemen?

І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!

25 F urthermore, Have I now come up without the LORD against this place to destroy it? The LORD said to me, Go up against this land and destroy it.

Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!

26 T hen said Eliakim, the son of Hilkiah, and Shebna and Joah unto Rabshakeh, Speak, I pray thee, to thy slaves in the Syrian language, for we understand it, and do not talk with us in the Jews’ language in the ears of the people that are on the wall.

І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.

27 B ut Rabshakeh said unto them, Has my master sent me to thy master and to thee, to speak these words and not rather to the men who sit on the wall, that they may eat their own dung and drink their own piss with you?

І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?

28 T hen Rabshakeh stood and cried with a loud voice in the Jews’ language and spoke, saying, Hear the word of the great king, the king of Assyria.

І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:

29 T hus hath the king said, Let not Hezekiah deceive you, for he shall not be able to deliver you out of my hand.

Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!

30 N either let Hezekiah make you trust in the LORD, saying, The LORD will surely deliver us, and this city shall not be delivered into the hand of the king of Assyria.

І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.

31 D o not hearken unto Hezekiah, for thus saith the king of Assyria, Give me a blessing and come out to me, and then each one of you shall eat of their own vine and of their own fig tree, and each one shall drink the waters of their own well,

Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,

32 u ntil I come and take you away to a land like your own land, a land of grain and wine, a land of bread and vineyards, a land of olives, of oil, and of honey, that ye may live, and not die. Do not hearken unto Hezekiah, for he deceives you, saying, The LORD will deliver us.

аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!

33 P eradventure have any of the gods of the Gentiles delivered his land out of the hand of the king of Assyria?

Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?

34 W here is the god of Hamath and of Arpad? Where is the god of Sepharvaim, of Hena, and of Ivah? Have they delivered Samaria out of my hand?

Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?

35 W hat god out of all the gods of the lands has delivered their land out of my hand that the LORD should deliver Jerusalem out of my hand?

Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?

36 B ut the people remained silent and did not answer him a word, for the king had commanded, saying, Do not answer him.

І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!

37 T hen Eliakim, the son of Hilkiah, who was over the household, and Shebna, the scribe, and Joah, the son of Asaph, the writer of chronicles, came to Hezekiah with their clothes rent and told him the words of Rabshakeh.

І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.