1 ¶ And Hannah prayed and said, My heart rejoices in the LORD, my horn is exalted in the LORD; my mouth is enlarged over my enemies because I have rejoiced in thy saving health.

І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!

2 T here is none holy as the LORD, for there is none beside thee; neither is there any strong One like our God.

Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!

3 D o not multiply thyself speaking great and lofty things; let arrogant words cease from your mouth, for the LORD is the all-knowing God, and the magnificent works are his.

Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!

4 T he bows of the mighty men have been broken, and the weak are girded with strength.

Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!

5 T hose that were full have hired themselves out for bread, and those that were hungry ceased so that the barren has given birth to seven, and she that has many children is waxed feeble.

Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.

6 T he LORD kills, and he gives life; he brings down to Sheol and raises up.

Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.

7 T he LORD makes poor and makes rich; he brings low and lifts up.

Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.

8 H e raises up the poor out of the dust and lifts up the beggar from the dunghill to set them among princes and to make them inherit the throne of glory. For the pillars of the earth are the LORD’s, and he has set the world upon them.

Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

9 H e keeps the feet of his saints, and the wicked perish in darkness, for no man shall prevail by their own strength.

Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

10 L ORD, thine adversaries shall be broken to pieces; out of heaven he shall thunder upon them. The LORD shall judge the ends of the earth, and he shall give strength unto his king and exalt the horn of his anointed.

Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!

11 ¶ And Elkanah went to Ramah to his house. And the child ministered unto the LORD before Eli the priest.

І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.

12 B ut the sons of Eli were sons of Belial; they did not know the LORD.

А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,

13 I t was the priests’ custom with the people that when anyone offered a sacrifice, the priest’s servant would come, while the flesh was being boiled, with a fleshhook of three teeth in his hand;

ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.

14 a nd he would strike it into the pan or kettle or caldron or pot, and all that the fleshhook brought up, the priest took for himself. Thus would they do in Shiloh to all the Israelites that went there.

І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.

15 L ikewise, before they burnt the fat, the priest’s servant would come and say to the man that sacrificed, Give flesh to roast for the priest, for he will not take cooked flesh of thee, but raw.

Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!

16 A nd if the man would say unto him, Let them not fail to burn the fat today and then take as much as thy soul desires, then he would answer him, No, but thou shalt give it to me now, and if not, I will take it by force.

А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!

17 T herefore, the sin of the young men was very great before the LORD, for men despised the present of the LORD.

І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.

18 B ut Samuel ministered before the LORD, being a child, girded with a linen ephod.

А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.

19 M oreover his mother made him a little coat and brought it to him each year when she came up with her husband to offer the accustomed sacrifice.

А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.

20 A nd Eli blessed Elkanah and his wife and said, The LORD give thee seed of this woman for the petition which was asked of the LORD. And they went unto their own home.

А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.

21 A nd the LORD visited Hannah so that she conceived and gave birth to three sons and two daughters. And the child Samuel grew before the LORD.

І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.

22 N ow Eli was very old and heard all that his sons did unto all Israel and how they lay with the women that served at the door of the tabernacle of the testimony.

А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

23 A nd he said unto them, Why do ye do such things? For I hear from all the people of your evil dealings.

І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

24 N o, my sons, for it is no good report that I hear that ye cause the people of the LORD to transgress.

Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!

25 I f one man sins against another, the judges shall judge him, but if someone sins against the LORD, who shall intreat for him? Notwithstanding they did not hearken unto the voice of their father because the LORD had already decided to kill them.

Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

26 A nd the child Samuel kept on growing and was in favour both with the LORD and also with men.

А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.

27 ¶ And a man of God came unto Eli and said unto him, Thus saith the LORD, Did I not plainly appear unto the house of thy father when they were in Egypt in the house of Pharaoh?

І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

28 A nd I chose him out of all the tribes of Israel to be my priest, to offer upon my altar, to burn incense, to wear an ephod before me, and I gave unto the house of thy father all the offerings on fire of the sons of Israel.

Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

29 W hy do ye trample my sacrifices and my offerings which I have commanded to be offered in my tabernacle and honor thy sons above me, to make yourselves fat with the chiefest of all the offerings of Israel my people?

Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.

30 T herefore, the LORD God of Israel said, I had said indeed that thy house and the house of thy father should walk before me for ever, but now the LORD said, It shall never be; for those that honor me I will honor, and those that lightly esteem me shall be vile.

Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!

31 B ehold, the days come that I will cut off thine arm and the arm of thy father’s house that there shall not be an old man in thy house.

Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.

32 A nd thou shalt see a competitor in my tabernacle in all the things in which I shall do good unto Israel, and there shall not be an old man in thy house for ever.

І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

33 I shall not totally cut off all thy men from my altar to consume thine eyes and to grieve thy soul, and all the increase of thy house shall die as young men.

Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.

34 A nd this shall be a sign unto thee that shall come upon thy two sons, on Hophni and Phinehas: in one day they shall both die.

А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.

35 A nd I will raise me up a faithful priest that shall do according to that which is in my heart and in my mind, and I will build him a sure house, and he shall walk before my anointed for ever.

А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.

36 A nd it shall come to pass that every one that is left in thy house shall come and crouch to him for a piece of silver and a morsel of bread and shall say, Put me, I pray thee, into some aspect of the priesthood that I may eat a piece of bread.

І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.