1 ¶ And Abimelech, the son of Jerubbaal, went to Shechem unto his mother’s brethren and spoke with them and with all the family of the house of his mother’s father, saying,

І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:

2 S peak, I pray you, in the ears of all the men of Shechem, What would seem better unto you, that seventy persons reign over you, all the sons of Jerubbaal; or that one reign over you? Remember also that I am your bone and your flesh.

Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

3 A nd his mother’s brethren spoke for him in the ears of all the men of Shechem all these words, and their hearts inclined to follow Abimelech, for they said, He is our brother.

І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.

4 A nd they gave him seventy shekels of silver out of the house of Baalberith, with which Abimelech hired vain and light men who followed him.

І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.

5 A nd coming unto his father’s house at Ophrah, he slew his brethren, the sons of Jerubbaal, seventy persons, upon a stone; yet Jotham, the youngest son of Jerubbaal, was left, for he hid himself.

А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.

6 A nd all the men of Shechem gathered together with all the house of Millo and went and made Abimelech king, by the plain of the pillar that was in Shechem.

І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 ¶ And when they told it to Jotham, he went and stood in the top of Mount Gerizim and lifted up his voice and cried and said unto them, Hearken unto me, ye men of Shechem, that God may hearken unto you.

І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!

8 T he trees went forth to anoint a king over them, and they said unto the olive tree, Reign thou over us.

Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

9 B ut the olive tree replied, Should I leave my fatness, which because of me, God and man are honoured, to go and sway over the trees?

А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?

10 A nd the trees said to the fig tree, Come thou and reign over us.

І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!

11 B ut the fig tree said unto them, Should I forsake my sweetness and my good fruit to go and sway over the trees?

І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?

12 T hen the trees said unto the vine, Come thou and reign over us.

І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 A nd the vine said unto them, Should I leave my wine, which cheers God and man, to go and sway over the trees?

І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?

14 T hen all the trees said unto the bramble, Come thou and reign over us.

Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!

15 A nd the bramble said unto the trees, If in truth ye anoint me king over you, then come and confide under my shadow; and if not, let fire come out of the bramble and devour the cedars of Lebanon.

А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

16 N ow therefore, if ye have proceeded with truth and integrity in making Abimelech king, and if ye have dealt well with Jerubbaal and his house and have recompensed him according to the work of his hands

А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 ( For my father fought for you and cast his life far from him to deliver you out of the hand of Midian;

бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

18 a nd ye are risen up against my father’s house this day and have slain his sons, seventy men, upon a stone and have made Abimelech, the son of his maidservant, king over the men of Shechem because he is your brother;)

а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,

19 i f ye then have dealt in truth and integrity with Jerubbaal and with his house this day, then rejoice ye in Abimelech, and let him also rejoice in you.

і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 B ut if not, let fire come out from Abimelech and devour the men of Shechem and the house of Millo; and let fire come out from the men of Shechem and from the house of Millo and devour Abimelech.

А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

21 A nd Jotham ran away and fled and went to Beer and dwelt there, for fear of Abimelech his brother.

І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 ¶ When Abimelech had dominated over Israel three years,

І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.

23 t hen God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem, and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech

І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,

24 t hat the cruelty done to the seventy sons of Jerubbaal and their blood might come to be laid upon Abimelech their brother who slew them and upon the men of Shechem, who aided him in the killing of his brethren.

щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 A nd the men of Shechem set ambushers for him in the top of the mountains, and they robbed all that came along that way by them; and it was told Abimelech.

І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 A nd Gaal, the son of Ebed, came with his brethren and went over to Shechem; and the men of Shechem put their confidence in him.

І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.

27 A nd they went out into the fields and gathered their vineyards and trod the grapes and made merry and went into the house of their gods and ate and drank and cursed Abimelech.

І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 A nd Gaal, the son of Ebed, said, Who is Abimelech and who is Shechem that we should serve him? Is he not the son of Jerubbaal? And is not Zebul his deputy? Serve the men of Hamor, the father of Shechem. For why should we serve him?

І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?

29 I f these people were under my hand, then I would remove Abimelech. And he said to Abimelech, Increase thine army and come out.

А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!

30 A nd when Zebul, the prince of the city, heard the words of Gaal, the son of Ebed, his anger was kindled.

І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.

31 A nd he sent messengers unto Abimelech astutely, saying, Behold, Gaal, the son of Ebed, and his brethren have come to Shechem; and, behold, they have fortified the city against thee.

І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.

32 N ow, therefore, rise up by night, thou and the people that are with thee, and put an ambush in the field.

А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.

33 A nd in the morning as soon as the sun is up, thou shalt rise early and set upon the city; and, behold, when he and the people that are with him come out against thee, then thou may do to them as thou shalt find occasion.

І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.

34 A nd Abimelech rose up and all the people that were with him, by night, and they put an ambush against Shechem in four companies.

І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 A nd Gaal, the son of Ebed, went out and stood in the entering of the gate of the city; and Abimelech and all the people that were with him rose up from the ambush.

І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.

36 A nd when Gaal saw the people, he said to Zebul, Behold people that come down from the tops of the mountains. And Zebul said unto him, Thou seest the shadow of the mountains as if they were men.

А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!

37 A nd Gaal spoke again and said, See there come people who descend through the middle of the land, and another company comes along by the plain of Meonenim.

А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.

38 T hen Zebul said unto him, Where is now thy mouth, with which thou didst say, Who is Abimelech that we should serve him? Is not this the people that thou hast despised? Go out now and fight with them.

І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!

39 A nd Gaal went out before the men of Shechem and fought with Abimelech.

І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.

40 A nd Abimelech chased him, and he fled before him, and many were overthrown and wounded, even unto the entering of the gate.

І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.

41 A nd Abimelech dwelt at Arumah; and Zebul thrust out Gaal and his brethren that they should not dwell in Shechem.

І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 A nd it came to pass on the next day that the people went out into the field, and they told Abimelech.

І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.

43 A nd he took the people and divided them into three companies and set ambushes in the field and looked, and, behold, the people were come forth out of the city; and he rose up against them and smote them.

І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.

44 A nd Abimelech and the company that was with him rushed forward and stood in the entering of the gate of the city, and the two other companies ran upon all the people that were in the fields and slew them.

А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 A nd Abimelech fought against the city all that day, and he took the city and slew the people that were therein and beat down the city and sowed it with salt.

І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 A nd when those of the tower of Shechem heard that, they entered into the stronghold of the temple of the god Berith.

І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 A nd it was told Abimelech how all those of the tower of Shechem were gathered together.

І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.

48 T hen Abimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people that were with him; and Abimelech took an axe in his hand and cut down a bough from the trees and took it and laid it on his shoulder and said unto the people that were with him, What ye have seen me do, make haste and do as I have done.

І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.

49 A nd all the people likewise cut down each one his bough and followed Abimelech and put them next to the stronghold and set the stronghold on fire upon them; so that all those of the tower of Shechem died, about a thousand men and women.

І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 ¶ Then Abimelech went to Thebez and laid siege against Thebez and took it.

І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.

51 B ut in the midst of the city there was a strong tower, and all the men and women fled there, and all those of the city, and shutting the doors behind them, they climbed up to the top of the tower.

А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 A nd Abimelech came to the tower, and fighting against it, he came to the door of the tower to burn it with fire.

І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 B ut a woman cast a piece of a millstone upon Abimelech’s head and crushed his skull.

Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.

54 T hen he called hastily unto the young man, his armourbearer, and said unto him, Draw thy sword and slay me that it not be said of me, A woman slew him. And his young man thrust him through, and he died.

І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.

55 A nd when the Israelites saw that Abimelech was dead, they departed each one unto his place.

І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.

56 T hus God rendered the wickedness of Abimelech, which he did against his father in slaying his seventy brethren.

І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.

57 A nd all the evil of the men of Shechem God rendered upon their heads, and upon them came the curse of Jotham, the son of Jerubbaal.

А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.