1 A bimelech the son of Jerubbaal went to Shechem to his mother’s brothers, and spoke with them, and with all the family of the house of his mother’s father, saying,

І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:

2 “ Please speak in the ears of all the men of Shechem, ‘Is it better for you that all the sons of Jerubbaal, who are seventy persons, rule over you, or that one rule over you?’ Remember also that I am your bone and your flesh.”

Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.

3 H is mother’s brothers spoke of him in the ears of all the men of Shechem all these words. Their hearts inclined to follow Abimelech; for they said, “He is our brother.”

І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.

4 T hey gave him seventy pieces of silver out of the house of Baal Berith, with which Abimelech hired vain and light fellows, who followed him.

І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.

5 H e went to his father’s house at Ophrah, and killed his brothers the sons of Jerubbaal, being seventy persons, on one stone: but Jotham the youngest son of Jerubbaal was left; for he hid himself.

А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.

6 A ll the men of Shechem assembled themselves together, and all the house of Millo, and went and made Abimelech king, by the oak of the pillar that was in Shechem.

І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 W hen they told it to Jotham, he went and stood on the top of Mount Gerizim, and lifted up his voice, and cried, and said to them, “Listen to me, you men of Shechem, that God may listen to you.

І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!

8 T he trees set out to anoint a king over themselves. They said to the olive tree, ‘Reign over us.’

Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!

9 “ But the olive tree said to them, ‘Should I leave my fatness, with which they honor God and man by me, and go to wave back and forth over the trees?’

А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?

10 “ The trees said to the fig tree, ‘Come and reign over us.’

І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!

11 “ But the fig tree said to them, ‘Should I leave my sweetness, and my good fruit, and go to wave back and forth over the trees?’

І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?

12 “ The trees said to the vine, ‘Come and reign over us.’

І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 “ The vine said to them, ‘Should I leave my new wine, which cheers God and man, and go to wave back and forth over the trees?’

І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?

14 “ Then all the trees said to the bramble, ‘Come and reign over us.’

Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!

15 “ The bramble said to the trees, ‘If in truth you anoint me king over you, then come and take refuge in my shade; and if not, let fire come out of the bramble, and devour the cedars of Lebanon.’

А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!

16 “ Now therefore, if you have dealt truly and righteously, in that you have made Abimelech king, and if you have dealt well with Jerubbaal and his house, and have done to him according to the deserving of his hands

А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 ( for my father fought for you, and risked his life, and delivered you out of the hand of Midian;

бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,

18 a nd you have risen up against my father’s house today, and have slain his sons, seventy persons, on one stone, and have made Abimelech, the son of his female servant, king over the men of Shechem, because he is your brother);

а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,

19 i f you then have dealt truly and righteously with Jerubbaal and with his house today, then rejoice in Abimelech, and let him also rejoice in you;

і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 b ut if not, let fire come out from Abimelech, and devour the men of Shechem, and the house of Millo; and let fire come out from the men of Shechem, and from the house of Millo, and devour Abimelech.”

А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.

21 J otham ran away, and fled, and went to Beer, and lived there, for fear of Abimelech his brother.

І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 A bimelech was prince over Israel three years.

І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.

23 T hen God sent an evil spirit between Abimelech and the men of Shechem; and the men of Shechem dealt treacherously with Abimelech,

І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,

24 t hat the violence done to the seventy sons of Jerubbaal might come, and that their blood might be laid on Abimelech their brother, who killed them, and on the men of Shechem, who strengthened his hands to kill his brothers.

щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 T he men of Shechem set an ambush for him on the tops of the mountains, and they robbed all who came along that way by them, and Abimelech was told about it.

І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 G aal the son of Ebed came with his brothers, and went over to Shechem; and the men of Shechem put their trust in him.

І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.

27 T hey went out into the field, harvested their vineyards, trod the grapes, held festival, and went into the house of their god, and ate and drank, and cursed Abimelech.

І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 G aal the son of Ebed said, “Who is Abimelech, and who is Shechem, that we should serve him? Isn’t he the son of Jerubbaal? Isn’t Zebul his officer? Serve the men of Hamor the father of Shechem, but why should we serve him?

І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?

29 I wish that this people were under my hand! Then I would remove Abimelech.” He said to Abimelech, “Increase your army, and come out!”

А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!

30 W hen Zebul the ruler of the city heard the words of Gaal the son of Ebed, his anger burned.

І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.

31 H e sent messengers to Abimelech craftily, saying, “Behold, Gaal the son of Ebed and his brothers have come to Shechem; and behold, they incite the city against you.

І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.

32 N ow therefore, go up by night, you and the people who are with you, and lie in wait in the field.

А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.

33 I t shall be that in the morning, as soon as the sun is up, you shall rise early, and rush on the city. Behold, when he and the people who are with him come out against you, then may you do to them as you shall find occasion.”

І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.

34 A bimelech rose up, and all the people who were with him, by night, and they laid wait against Shechem in four companies.

І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 G aal the son of Ebed went out, and stood in the entrance of the gate of the city. Abimelech rose up, and the people who were with him, from the ambush.

І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.

36 W hen Gaal saw the people, he said to Zebul, “Behold, people are coming down from the tops of the mountains.” Zebul said to him, “You see the shadow of the mountains as if they were men.”

А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!

37 G aal spoke again and said, “Behold, people are coming down by the middle of the land, and one company comes by the way of the oak of Meonenim.”

А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.

38 T hen Zebul said to him, “Now where is your mouth, that you said, ‘Who is Abimelech, that we should serve him?’ Isn’t this the people that you have despised? Please go out now and fight with them.”

І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!

39 G aal went out before the men of Shechem, and fought with Abimelech.

І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.

40 A bimelech chased him, and he fled before him, and many fell wounded, even to the entrance of the gate.

І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.

41 A bimelech lived at Arumah; and Zebul drove out Gaal and his brothers, that they should not dwell in Shechem.

І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 O n the next day, the people went out into the field; and they told Abimelech.

І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.

43 H e took the people, and divided them into three companies, and laid wait in the field; and he looked, and behold, the people came out of the city. So, he rose up against them, and struck them.

І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.

44 A bimelech and the companies that were with him rushed forward, and stood in the entrance of the gate of the city; and the two companies rushed on all who were in the field, and struck them.

А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 A bimelech fought against the city all that day; and he took the city, and killed the people in it. He beat down the city, and sowed it with salt.

І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 W hen all the men of the tower of Shechem heard of it, they entered into the stronghold of the house of Elberith.

І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 A bimelech was told that all the men of the tower of Shechem were gathered together.

І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.

48 A bimelech went up to Mount Zalmon, he and all the people who were with him; and Abimelech took an ax in his hand, and cut down a bough from the trees, and took it up, and laid it on his shoulder. Then he said to the people who were with him, “What you have seen me do, make haste, and do as I have done!”

І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.

49 A ll the people likewise each cut down his bough, and followed Abimelech, and put them at the base of the stronghold, and set the stronghold on fire on them; so that all the people of the tower of Shechem died also, about a thousand men and women.

І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 T hen Abimelech went to Thebez, and encamped against Thebez, and took it.

І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.

51 B ut there was a strong tower within the city, and all the men and women of the city fled there, and shut themselves in, and went up to the roof of the tower.

А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 A bimelech came to the tower, and fought against it, and came near to the door of the tower to burn it with fire.

І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 A certain woman cast an upper millstone on Abimelech’s head, and broke his skull.

Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.

54 T hen he called hastily to the young man his armor bearer, and said to him, “Draw your sword, and kill me, that men not say of me, ‘A woman killed him.’ His young man thrust him through, and he died.”

І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.

55 W hen the men of Israel saw that Abimelech was dead, they each departed to his place.

І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.

56 T hus God repaid the wickedness of Abimelech, which he did to his father, in killing his seventy brothers;

І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.

57 a nd God repaid all the wickedness of the men of Shechem on their heads; and the curse of Jotham the son of Jerubbaal came on them.

А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.