1 b ut Jesus went to the Mount of Olives.

Ісус же на гору Оливну пішов.

2 N ow very early in the morning, he came again into the temple, and all the people came to him. He sat down, and taught them.

А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

3 T he scribes and the Pharisees brought a woman taken in adultery. Having set her in the middle,

І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,

4 t hey told him, “Teacher, we found this woman in adultery, in the very act.

та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...

5 N ow in our law, Moses commanded us to stone such women. What then do you say about her?”

Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?

6 T hey said this testing him, that they might have something to accuse him of. But Jesus stooped down, and wrote on the ground with his finger.

Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...

7 B ut when they continued asking him, he looked up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw the first stone at her.”

А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...

8 A gain he stooped down, and with his finger wrote on the ground.

І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...

9 T hey, when they heard it, being convicted by their conscience, went out one by one, beginning from the oldest, even to the last. Jesus was left alone with the woman where she was, in the middle.

А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...

10 J esus, standing up, saw her and said, “Woman, where are your accusers? Did no one condemn you?”

І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

11 S he said, “No one, Lord.” Jesus said, “Neither do I condemn you. Go your way. From now on, sin no more.”

А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!

12 A gain, therefore, Jesus spoke to them, saying, “I am the light of the world. He who follows me will not walk in the darkness, but will have the light of life.”

І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.

13 T he Pharisees therefore said to him, “You testify about yourself. Your testimony is not valid.”

Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.

14 J esus answered them, “Even if I testify about myself, my testimony is true, for I know where I came from, and where I am going; but you don’t know where I came from, or where I am going.

Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.

15 Y ou judge according to the flesh. I judge no one.

Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.

16 E ven if I do judge, my judgment is true, for I am not alone, but I am with the Father who sent me.

А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

17 I t’s also written in your law that the testimony of two people is valid.

Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.

18 I am one who testifies about myself, and the Father who sent me testifies about me.”

Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.

19 T hey said therefore to him, “Where is your Father?” Jesus answered, “You know neither me, nor my Father. If you knew me, you would know my Father also.”

І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.

20 J esus spoke these words in the treasury, as he taught in the temple. Yet no one arrested him, because his hour had not yet come.

Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...

21 J esus said therefore again to them, “I am going away, and you will seek me, and you will die in your sins. Where I go, you can’t come.”

І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...

22 T he Jews therefore said, “Will he kill himself, that he says, ‘Where I am going, you can’t come’ ?”

А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?

23 H e said to them, “You are from beneath. I am from above. You are of this world. I am not of this world.

І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.

24 I said therefore to you that you will die in your sins; for unless you believe that I am he, you will die in your sins.”

Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.

25 T hey said therefore to him, “Who are you?” Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.

А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.

26 I have many things to speak and to judge concerning you. However he who sent me is true; and the things which I heard from him, these I say to the world.”

Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.

27 T hey didn’t understand that he spoke to them about the Father.

Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.

28 J esus therefore said to them, “When you have lifted up the Son of Man, then you will know that I am he, and I do nothing of myself, but as my Father taught me, I say these things.

Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.

29 H e who sent me is with me. The Father hasn’t left me alone, for I always do the things that are pleasing to him.”

А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.

30 A s he spoke these things, many believed in him.

Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.

31 J esus therefore said to those Jews who had believed him, “If you remain in my word, then you are truly my disciples.

Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,

32 Y ou will know the truth, and the truth will make you free.”

і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!

33 T hey answered him, “We are Abraham’s offspring, and have never been in bondage to anyone. How do you say, ‘You will be made free’ ?”

Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?

34 J esus answered them, “Most certainly I tell you, everyone who commits sin is the bondservant of sin.

Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.

35 A bondservant doesn’t live in the house forever. A son remains forever.

І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.

36 I f therefore the Son makes you free, you will be free indeed.

Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.

37 I know that you are Abraham’s offspring, yet you seek to kill me, because my word finds no place in you.

Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.

38 I say the things which I have seen with my Father; and you also do the things which you have seen with your father.”

Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.

39 T hey answered him, “Our father is Abraham.” Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.

Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.

40 B ut now you seek to kill me, a man who has told you the truth, which I heard from God. Abraham didn’t do this.

А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.

41 Y ou do the works of your father.” They said to him, “We were not born of sexual immorality. We have one Father, God.”

Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.

42 T herefore Jesus said to them, “If God were your father, you would love me, for I came out and have come from God. For I haven’t come of myself, but he sent me.

А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

43 W hy don’t you understand my speech? Because you can’t hear my word.

Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.

44 Y ou are of your father, the devil, and you want to do the desires of your father. He was a murderer from the beginning, and doesn’t stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks on his own; for he is a liar, and its father.

Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.

45 B ut because I tell the truth, you don’t believe me.

А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.

46 W hich of you convicts me of sin? If I tell the truth, why do you not believe me?

Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?

47 H e who is of God hears the words of God. For this cause you don’t hear, because you are not of God.”

Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.

48 T hen the Jews answered him, “Don’t we say well that you are a Samaritan, and have a demon?”

Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?

49 J esus answered, “I don’t have a demon, but I honor my Father, and you dishonor me.

Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.

50 B ut I don’t seek my own glory. There is one who seeks and judges.

Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.

51 M ost certainly, I tell you, if a person keeps my word, he will never see death.”

Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!

52 T hen the Jews said to him, “Now we know that you have a demon. Abraham died, and the prophets; and you say, ‘If a man keeps my word, he will never taste of death.’

І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.

53 A re you greater than our father, Abraham, who died? The prophets died. Who do you make yourself out to be?”

Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?

54 J esus answered, “If I glorify myself, my glory is nothing. It is my Father who glorifies me, of whom you say that he is our God.

Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.

55 Y ou have not known him, but I know him. If I said, ‘I don’t know him,’ I would be like you, a liar. But I know him, and keep his word.

І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.

56 Y our father Abraham rejoiced to see my day. He saw it, and was glad.”

Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.

57 T he Jews therefore said to him, “You are not yet fifty years old, and have you seen Abraham?”

А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?

58 J esus said to them, “Most certainly, I tell you, before Abraham came into existence, I AM. ”

Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.

59 T herefore they took up stones to throw at him, but Jesus was hidden, and went out of the temple, having gone through the middle of them, and so passed by.

І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.