1 N ow Boaz went up to the gate, and sat down there. Behold, the near kinsman of whom Boaz spoke came by. He said to him, “Come over here, friend, and sit down!” He turned aside, and sat down.

А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.

2 H e took ten men of the elders of the city, and said, “Sit down here,” and they sat down.

А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.

3 H e said to the near kinsman, “Naomi, who has come back out of the country of Moab, is selling the parcel of land, which was our brother Elimelech’s.

І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.

4 I thought I should tell you, saying, ‘Buy it before those who sit here, and before the elders of my people.’ If you will redeem it, redeem it; but if you will not redeem it, then tell me, that I may know. For there is no one to redeem it besides you; and I am after you.” He said, “I will redeem it.”

А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.

5 T hen Boaz said, “On the day you buy the field from the hand of Naomi, you must buy it also from Ruth the Moabitess, the wife of the dead, to raise up the name of the dead on his inheritance.”

І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.

6 T he near kinsman said, “I can’t redeem it for myself, lest I endanger my own inheritance. Take my right of redemption for yourself; for I can’t redeem it.”

А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.

7 N ow this was the custom in former time in Israel concerning redeeming and concerning exchanging, to confirm all things: a man took off his shoe, and gave it to his neighbor; and this was the way of legalizing transactions in Israel.

А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.

8 S o the near kinsman said to Boaz, “Buy it for yourself,” then he took off his shoe.

І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.

9 B oaz said to the elders, and to all the people, “You are witnesses today, that I have bought all that was Elimelech’s, and all that was Chilion’s and Mahlon’s, from the hand of Naomi.

І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.

10 M oreover Ruth the Moabitess, the wife of Mahlon, I have purchased to be my wife, to raise up the name of the dead on his inheritance, that the name of the dead may not be cut off from among his brothers, and from the gate of his place. You are witnesses today.”

А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!

11 A ll the people who were in the gate, and the elders, said, “We are witnesses. May Yahweh make the woman who has come into your house like Rachel and like Leah, which both built the house of Israel; and treat you worthily in Ephrathah, and be famous in Bethlehem.

І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.

12 L et your house be like the house of Perez, whom Tamar bore to Judah, of the offspring which Yahweh will give you by this young woman.”

А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.

13 S o Boaz took Ruth, and she became his wife; and he went in to her, and Yahweh enabled her to conceive, and she bore a son.

І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.

14 T he women said to Naomi, “Blessed be Yahweh, who has not left you today without a near kinsman. Let his name be famous in Israel.

І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.

15 H e shall be to you a restorer of life, and sustain you in your old age, for your daughter-in-law, who loves you, who is better to you than seven sons, has given birth to him.”

І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.

16 N aomi took the child, and laid him in her bosom, and became nurse to it.

І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.

17 T he women, her neighbors, gave him a name, saying, “A son is born to Naomi”. They named him Obed. He is the father of Jesse, the father of David.

А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.

18 N ow this is the history of the generations of Perez: Perez became the father of Hezron,

А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,

19 a nd Hezron became the father of Ram, and Ram became the father of Amminadab,

а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,

20 a nd Amminadab became the father of Nahshon, and Nahshon became the father of Salmon,

а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;

21 a nd Salmon became the father of Boaz, and Boaz became the father of Obed,

а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;

22 a nd Obed became the father of Jesse, and Jesse became the father of David.

а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.