1 T he whole company of them rose up and brought him before Pilate.

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 T hey began to accuse him, saying, “We found this man perverting the nation, forbidding paying taxes to Caesar, and saying that he himself is Christ, a king.”

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

3 P ilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered him, “So you say.”

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

4 P ilate said to the chief priests and the multitudes, “I find no basis for a charge against this man.”

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

5 B ut they insisted, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even to this place.”

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

6 B ut when Pilate heard Galilee mentioned, he asked if the man was a Galilean.

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

7 W hen he found out that he was in Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem during those days.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

8 N ow when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard many things about him. He hoped to see some miracle done by him.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 H e questioned him with many words, but he gave no answers.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 T he chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

11 H erod with his soldiers humiliated him and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 H erod and Pilate became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

13 P ilate called together the chief priests and the rulers and the people,

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

14 a nd said to them, “You brought this man to me as one that perverts the people, and see, I have examined him before you, and found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

15 N either has Herod, for I sent you to him, and see, nothing worthy of death has been done by him.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

16 I will therefore chastise him and release him.”

Отже я покараю Його й відпущу.

17 N ow he had to release one prisoner to them at the feast.

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

18 B ut they all cried out together, saying, “Away with this man! Release to us Barabbas!”—

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

19 o ne who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

20 T hen Pilate spoke to them again, wanting to release Jesus,

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

21 b ut they shouted, saying, “Crucify! Crucify him!”

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

22 H e said to them the third time, “Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him.”

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

23 B ut they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. Their voices and the voices of the chief priests prevailed.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

24 P ilate decreed that what they asked for should be done.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

25 H e released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Jesus up to their will.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 W hen they led him away, they grabbed one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid on him the cross, to carry it after Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 A great multitude of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 B ut Jesus, turning to them, said, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

29 F or behold, the days are coming in which they will say, ‘Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

30 T hen they will begin to tell the mountains, ‘Fall on us!’ and tell the hills, ‘Cover us.’

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

31 F or if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?”

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

32 T here were also others, two criminals, led with him to be put to death.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 W hen they came to the place that is called The Skull, they crucified him there with the criminals, one on the right and the other on the left.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

34 J esus said, “Father, forgive them, for they don’t know what they are doing.” Dividing his garments among them, they cast lots.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

35 T he people stood watching. The rulers with them also scoffed at him, saying, “He saved others. Let him save himself, if this is the Christ of God, his chosen one!”

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

36 T he soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

37 a nd saying, “If you are the King of the Jews, save yourself!”

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

38 A n inscription was also written over him in letters of Greek, Latin, and Hebrew: “THIS IS THE KING OF THE JEWS.”

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

39 O ne of the criminals who was hanged insulted him, saying, “If you are the Christ, save yourself and us!”

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

40 B ut the other answered, and rebuking him said, “Don’t you even fear God, seeing you are under the same condemnation?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 A nd we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds, but this man has done nothing wrong.”

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

42 H e said to Jesus, “Lord, remember me when you come into your Kingdom.”

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43 J esus said to him, “Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise.”

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44 I t was now about the sixth hour, and darkness came over the whole land until the ninth hour.

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45 T he sun was darkened, and the veil of the temple was torn in two.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

46 J esus, crying with a loud voice, said, “Father, into your hands I commit my spirit!” Having said this, he breathed his last.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

47 W hen the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Certainly this was a righteous man.”

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

48 A ll the multitudes that came together to see this, when they saw the things that were done, returned home beating their breasts.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

49 A ll his acquaintances, and the women who followed with him from Galilee, stood at a distance, watching these things.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

50 B ehold, a man named Joseph, who was a member of the council, a good and righteous man

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

51 ( he had not consented to their counsel and deed), from Arimathaea, a city of the Jews, who was also waiting for God’s Kingdom:

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

52 t his man went to Pilate, and asked for Jesus’ body.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 H e took it down, and wrapped it in a linen cloth, and laid him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

54 I t was the day of the Preparation, and the Sabbath was drawing near.

День той був Приготування, і наставала субота.

55 T he women, who had come with him out of Galilee, followed after, and saw the tomb, and how his body was laid.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

56 T hey returned, and prepared spices and ointments. On the Sabbath they rested according to the commandment.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.