1 A nd having risen, the whole multitude of them did lead him to Pilate,

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 a nd began to accuse him, saying, `This one we found perverting the nation, and forbidding to give tribute to Caesar, saying himself to be Christ a king.'

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

3 A nd Pilate questioned him, saying, `Thou art the king of the Jews?' and he answering him, said, `Thou dost say.'

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

4 A nd Pilate said unto the chief priests, and the multitude, `I find no fault in this man;'

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

5 a nd they were the more urgent, saying -- `He doth stir up the people, teaching throughout the whole of Judea -- having begun from Galilee -- unto this place.'

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

6 A nd Pilate having heard of Galilee, questioned if the man is a Galilean,

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

7 a nd having known that he is from the jurisdiction of Herod, he sent him back unto Herod, he being also in Jerusalem in those days.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

8 A nd Herod having seen Jesus did rejoice exceedingly, for he was wishing for a long to see him, because of hearing many things about him, and he was hoping some sign to see done by him,

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 a nd was questioning him in many words, and he answered him nothing.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 A nd the chief priests and the scribes stood vehemently accusing him,

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

11 a nd Herod with his soldiers having set him at nought, and having mocked, having put around him gorgeous apparel, did send him back to Pilate,

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 a nd both Pilate and Herod became friends on that day with one another, for they were before at enmity between themselves.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

13 A nd Pilate having called together the chief priests, and the rulers, and the people,

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

14 s aid unto them, `Ye brought to me this man as perverting the people, and lo, I before you having examined, found in this man no fault in those things ye bring forward against him;

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

15 n o, nor yet Herod, for I sent you back unto him, and lo, nothing worthy of death is having been done by him;

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

16 h aving chastised, therefore, I will release him,'

Отже я покараю Його й відпущу.

17 f or it was necessary for him to release to them one at every feast,

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

18 a nd they cried out -- the whole multitude -- saying, `Away with this one, and release to us Barabbas,'

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

19 w ho had been, because of a certain sedition made in the city, and murder, cast into prison.

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

20 P ilate again then -- wishing to release Jesus -- called to them,

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

21 b ut they were calling out, saying, `Crucify, crucify him.'

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

22 A nd he a third time said unto them, `Why, what evil did he? no cause of death did I find in him; having chastised him, then, I will release.'

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

23 A nd they were pressing with loud voices asking him to be crucified, and their voices, and those of the chief priests, were prevailing,

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

24 a nd Pilate gave judgment for their request being done,

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

25 a nd he released him who because of sedition and murder hath been cast into the prison, whom they were asking, and Jesus he gave up to their will.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 A nd as they led him away, having taken hold on Simon, a certain Cyrenian, coming from the field, they put on him the cross, to bear behind Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 A nd there was following him a great multitude of the people, and of women, who also were beating themselves and lamenting him,

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 a nd Jesus having turned unto them, said, `Daughters of Jerusalem, weep not for me, but for yourselves weep ye, and for your children;

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

29 f or, lo, days do come, in which they shall say, Happy the barren, and wombs that did not bare, and paps that did not give suck;

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

30 t hen they shall begin to say to the mountains, Fall on us, and to the hills, Cover us; --

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

31 f or, if in the green tree they do these things -- in the dry what may happen?'

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

32 A nd there were also others -- two evil-doers -- with him, to be put to death;

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 a nd when they came to the place that is called Skull, there they crucified him and the evil-doers, one on the right hand and one on the left.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

34 A nd Jesus said, `Father, forgive them, for they have not known what they do;' and parting his garments they cast a lot.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

35 A nd the people were standing, looking on, and the rulers also were sneering with them, saying, `Others he saved, let him save himself, if this be the Christ, the choice one of God.'

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

36 A nd mocking him also were the soldiers, coming near and offering vinegar to him,

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

37 a nd saying, `If thou be the king of the Jews, save thyself.'

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

38 A nd there was also a superscription written over him, in letters of Greek, and Roman, and Hebrew, `This is the King of the Jews.'

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

39 A nd one of the evil-doers who were hanged, was speaking evil of him, saying, `If thou be the Christ, save thyself and us.'

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

40 A nd the other answering, was rebuking him, saying, `Dost thou not even fear God, that thou art in the same judgment?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 a nd we indeed righteously, for things worthy of what we did we receive back, but this one did nothing out of place;'

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

42 a nd he said to Jesus, `Remember me, lord, when thou mayest come in thy reign;'

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43 a nd Jesus said to him, `Verily I say to thee, To-day with me thou shalt be in the paradise.'

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44 A nd it was, as it were, the sixth hour, and darkness came over all the land till the ninth hour,

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45 a nd the sun was darkened, and the vail of the sanctuary was rent in the midst,

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

46 a nd having cried with a loud voice, Jesus said, `Father, to Thy hands I commit my spirit;' and these things having said, he breathed forth the spirit.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

47 A nd the centurion having seen what was done, did glorify God, saying, `Really this man was righteous;'

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

48 a nd all the multitudes who were come together to this sight, beholding the things that came to pass, smiting their breasts did turn back;

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

49 a nd all his acquaintances stood afar off, and women who did follow him from Galilee, beholding these things.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

50 A nd lo, a man, by name Joseph, being a counsellor, a man good and righteous,

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

51 - - he was not consenting to their counsel and deed -- from Arimathea, a city of the Jews, who also himself was expecting the reign of God,

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

52 h e, having gone near to Pilate, asked the body of Jesus,

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 a nd having taken it down, he wrapped it in fine linen, and placed it in a tomb hewn out, where no one was yet laid.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

54 A nd the day was a preparation, and sabbath was approaching,

День той був Приготування, і наставала субота.

55 a nd the women also who have come with him out of Galilee having followed after, beheld the tomb, and how his body was placed,

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

56 a nd having turned back, they made ready spices and ointments, and on the sabbath, indeed, they rested, according to the command.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.