1 ` Verily, verily, I say to you, He who is not entering through the door to the fold of the sheep, but is going up from another side, that one is a thief and a robber;

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

2 a nd he who is entering through the door is shepherd of the sheep;

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

3 t o this one the doorkeeper doth open, and the sheep hear his voice, and his own sheep he doth call by name, and doth lead them forth;

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

4 a nd when his own sheep he may put forth, before them he goeth on, and the sheep follow him, because they have known his voice;

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

5 a nd a stranger they will not follow, but will flee from him, because they have not known the voice of strangers.'

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

6 T his similitude spake Jesus to them, and they knew not what the things were that he was speaking to them;

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

7 J esus said therefore again to them, `Verily, verily, I say to you -- I am the door of the sheep;

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

8 a ll, as many as came before me, are thieves and robbers, but the sheep did not hear them;

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 I am the door, through me if any one may come in, he shall be saved, and he shall come in, and go out, and find pasture.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 ` The thief doth not come, except that he may steal, and kill, and destroy; I came that they may have life, and may have abundantly.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

11 ` I am the good shepherd; the good shepherd his life layeth down for the sheep;

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12 a nd the hireling, and not being a shepherd, whose own the sheep are not, doth behold the wolf coming, and doth leave the sheep, and doth flee; and the wolf catcheth them, and scattereth the sheep;

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13 a nd the hireling doth flee because he is an hireling, and is not caring for the sheep.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 ` I am the good shepherd, and I know my, and am known by mine,

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 a ccording as the Father doth know me, and I know the Father, and my life I lay down for the sheep,

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16 a nd other sheep I have that are not of this fold, these also it behoveth me to bring, and my voice they will hear, and there shall become one flock -- one shepherd.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

17 ` Because of this doth the Father love me, because I lay down my life, that again I may take it;

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

18 n o one doth take it from me, but I lay it down of myself; authority I have to lay it down, and authority I have again to take it; this command I received from my Father.'

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

19 T herefore, again, there came a division among the Jews, because of these words,

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

20 a nd many of them said, `He hath a demon, and is mad, why do ye hear him?'

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

21 o thers said, `These sayings are not those of a demoniac; is a demon able blind men's eyes to open?'

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

22 A nd the dedication in Jerusalem came, and it was winter,

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

23 a nd Jesus was walking in the temple, in the porch of Solomon,

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

24 t he Jews, therefore, came round about him, and said to him, `Till when our soul dost thou hold in suspense? if thou art the Christ, tell us freely.'

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

25 J esus answered them, `I told you, and ye do not believe; the works that I do in the name of my Father, these testify concerning me;

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

26 b ut ye do not believe, for ye are not of my sheep,

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

27 a ccording as I said to you: My sheep my voice do hear, and I know them, and they follow me,

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

28 a nd life age-during I give to them, and they shall not perish -- to the age, and no one shall pluck them out of my hand;

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

29 m y Father, who hath given to me, is greater than all, and no one is able to pluck out of the hand of my Father;

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

30 I and the Father are one.'

Я й Отець Ми одне!

31 T herefore, again, did the Jews take up stones that they may stone him;

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

32 J esus answered them, `Many good works did I shew you from my Father; because of which work of them do ye stone me?'

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

33 T he Jews answered him, saying, `For a good work we do not stone thee, but for evil speaking, and because thou, being a man, dost make thyself God.'

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

34 J esus answered them, `Is it not having been written in your law: I said, ye are gods?

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

35 i f them he did call gods unto whom the word of God came, (and the Writing is not able to be broken,)

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

36 o f him whom the Father did sanctify, and send to the world, do ye say -- Thou speakest evil, because I said, Son of God I am?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

37 i f I do not the works of my Father, do not believe me;

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

38 a nd if I do, even if me ye may not believe, the works believe, that ye may know and may believe that in me the Father, and I in Him.'

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

39 T herefore were they seeking again to seize him, and he went forth out of their hand,

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

40 a nd went away again to the other side of the Jordan, to the place where John was at first baptizing, and remained there,

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

41 a nd many came unto him, and said -- `John, indeed, did no sign, and all things, as many as John said about this one were true;'

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

42 a nd many did believe in him there.

І багато-хто ввірували в Нього там.