1 И стинно, истинно говорю вам: кто не дверью входит во двор овчий, но перелазит инуде, тот вор и разбойник;

Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.

2 а входящий дверью есть пастырь овцам.

А хто входить дверима, той вівцям пастух.

3 Е му придверник отворяет, и овцы слушаются голоса его, и он зовет своих овец по имени и выводит их.

Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.

4 И когда выведет своих овец, идет перед ними; а овцы за ним идут, потому что знают голос его.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.

5 З а чужим же не идут, но бегут от него, потому что не знают чужого голоса.

За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.

6 С ию притчу сказал им Иисус; но они не поняли, что такое Он говорил им.

Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.

7 И так, опять Иисус сказал им: истинно, истинно говорю вам, что Я дверь овцам.

І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.

8 В се, сколько их ни приходило предо Мною, суть воры и разбойники; но овцы не послушали их.

Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

9 Я есмь дверь: кто войдет Мною, тот спасется, и войдет, и выйдет, и пажить найдет.

Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.

10 В ор приходит только для того, чтобы украсть, убить и погубить. Я пришел для того, чтобы имели жизнь и имели с избытком.

Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.

11 Я есмь пастырь добрый: пастырь добрый полагает жизнь свою за овец.

Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.

12 А наемник, не пастырь, которому овцы не свои, видит приходящего волка, и оставляет овец, и бежит; и волк расхищает овец, и разгоняет их.

А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.

13 А наемник бежит, потому что наемник, и нерадит об овцах.

А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.

14 Я есмь пастырь добрый; и знаю Моих, и Мои знают Меня.

Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

15 К ак Отец знает Меня, и Я знаю Отца; и жизнь Мою полагаю за овец.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.

16 Е сть у Меня и другие овцы, которые не сего двора, и тех надлежит Мне привести: и они услышат голос Мой, и будет одно стадо и один Пастырь.

Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

17 П отому любит Меня Отец, что Я отдаю жизнь Мою, чтобы опять принять ее.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.

18 Н икто не отнимает ее у Меня, но Я Сам отдаю ее. Имею власть отдать ее и власть имею опять принять ее. Сию заповедь получил Я от Отца Моего.

Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.

19 О т этих слов опять произошла между Иудеями распря.

З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.

20 М ногие из них говорили: Он одержим бесом и безумствует; что слушаете Его?

І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?

21 Д ругие говорили: это слова не бесноватого; может ли бес отверзать очи слепым?

Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...

22 Н астал же тогда в Иерусалиме обновления, и была зима.

Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.

23 И ходил Иисус в храме, в притворе Соломоновом.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.

24 Т ут Иудеи обступили Его и говорили Ему: долго ли Тебе держать нас в недоумении? если Ты Христос, скажи нам прямо.

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!

25 И исус отвечал им: Я сказал вам, и не верите; дела, которые творю Я во имя Отца Моего, они свидетельствуют о Мне.

Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.

26 Н о вы не верите, ибо вы не из овец Моих, как Я сказал вам.

Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.

27 О вцы Мои слушаются голоса Моего, и Я знаю их; и они идут за Мною.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.

28 И Я даю им жизнь вечную, и не погибнут вовек; и никто не похитит их из руки Моей.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.

29 О тец Мой, Который дал Мне их, больше всех; и никто не может похитить их из руки Отца Моего.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

30 Я и Отец--одно.

Я й Отець Ми одне!

31 Т ут опять Иудеи схватили каменья, чтобы побить Его.

Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.

32 И исус отвечал им: много добрых дел показал Я вам от Отца Моего; за которое из них хотите побить Меня камнями?

Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?

33 И удеи сказали Ему в ответ: не за доброе дело хотим побить Тебя камнями, но за богохульство и за то, что Ты, будучи человек, делаешь Себя Богом.

Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...

34 И исус отвечал им: не написано ли в законе вашем: Я сказал: вы боги?

Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?

35 Е сли Он назвал богами тех, к которым было слово Божие, и не может нарушиться Писание, --

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,

36 Т ому ли, Которого Отец освятил и послал в мир, вы говорите: богохульствуешь, потому что Я сказал: Я Сын Божий?

то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?

37 Е сли Я не творю дел Отца Моего, не верьте Мне;

Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.

38 а если творю, то, когда не верите Мне, верьте делам Моим, чтобы узнать и поверить, что Отец во Мне и Я в Нем.

А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!

39 Т огда опять искали схватить Его; но Он уклонился от рук их,

Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.

40 и пошел опять за Иордан, на то место, где прежде крестил Иоанн, и остался там.

І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.

41 М ногие пришли к Нему и говорили, что Иоанн не сотворил никакого чуда, но все, что сказал Иоанн о Нем, было истинно.

І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.

42 И многие там уверовали в Него.

І багато-хто ввірували в Нього там.