1 И начал говорить им притчами: некоторый человек насадил виноградник и обнес оградою, и выкопал точило, и построил башню, и, отдав его виноградарям, отлучился.

І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

2 И послал в свое время к виноградарям слугу--принять от виноградарей плодов из виноградника.

А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.

3 О ни же, схватив его, били, и отослали ни с чем.

Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.

4 О пять послал к ним другого слугу; и тому камнями разбили голову и отпустили его с бесчестьем.

І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.

5 И опять иного послал: и того убили; и многих других то били, то убивали.

Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.

6 И мея же еще одного сына, любезного ему, напоследок послал и его к ним, говоря: постыдятся сына моего.

І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!

7 Н о виноградари сказали друг другу: это наследник; пойдем, убьем его, и наследство будет наше.

А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!

8 И , схватив его, убили и выбросили вон из виноградника.

І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...

9 Ч то же сделает хозяин виноградника? --Придет и предаст смерти виноградарей, и отдаст виноградник другим.

Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.

10 Н еужели вы не читали сего в Писании: камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла;

Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!

11 э то от Господа, и есть дивно в очах наших.

Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.

12 И старались схватить Его, но побоялись народа, ибо поняли, что о них сказал притчу; и, оставив Его, отошли.

І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.

13 И посылают к Нему некоторых из фарисеев и иродиан, чтобы уловить Его в слове.

І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.

14 О ни же, придя, говорят Ему: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лице, но истинно пути Божию учишь. Позволительно ли давать подать кесарю или нет? давать ли нам или не давать?

Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?

15 Н о Он, зная их лицемерие, сказал им: что искушаете Меня? принесите Мне динарий, чтобы Мне видеть его.

А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.

16 О ни принесли. Тогда говорит им: чье это изображение и надпись? Они сказали Ему: кесаревы.

І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.

17 И исус сказал им в ответ: отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу. И дивились Ему.

Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...

18 П отом пришли к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его, говоря:

І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:

19 У читель! Моисей написал нам: если у кого умрет брат и оставит жену, а детей не оставит, то брат его пусть возьмет жену его и восстановит семя брату своему.

Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.

20 Б ыло семь братьев: первый взял жену и, умирая, не оставил детей.

Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.

21 В зял ее второй и умер, и он не оставил детей; также и третий.

Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.

22 Б рали ее семеро и не оставили детей. После всех умерла и жена.

І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.

23 И так, в воскресении, когда воскреснут, которого из них будет она женою? Ибо семеро имели ее женою?

А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.

24 И исус сказал им в ответ: этим ли приводитесь вы в заблуждение, не зная Писаний, ни силы Божией?

Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?

25 И бо, когда из мертвых воскреснут, не будут ни жениться, ни замуж выходить, но будут, как Ангелы на небесах.

Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.

26 А о мертвых, что они воскреснут, разве не читали вы в книге Моисея, как Бог при купине сказал ему: Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова?

Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,

27 н е есть Бог мертвых, но Бог живых. Итак, вы весьма заблуждаетесь.

Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.

28 О дин из книжников, слыша их прения и видя, что хорошо им отвечал, подошел и спросил Его: какая первая из всех заповедей?

А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?

29 И исус отвечал ему: первая из всех заповедей: слушай, Израиль! Господь Бог наш есть Господь единый;

Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.

30 и возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всем разумением твоим, и всею крепостию твоею, --вот первая заповедь!

І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!

31 В торая подобная ей: возлюби ближнего твоего, как самого себя. Иной большей сих заповеди нет.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!

32 К нижник сказал Ему: хорошо, Учитель! истину сказал Ты, что один есть Бог и нет иного, кроме Его;

І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,

33 и любить Его всем сердцем и всем умом, и всею душею, и всею крепостью, и любить ближнего, как самого себя, есть больше всех всесожжений и жертв.

і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!

34 И исус, видя, что он разумно отвечал, сказал ему: недалеко ты от Царствия Божия. После того никто уже не смел спрашивать Его.

Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.

35 П родолжая учить в храме, Иисус говорил: как говорят книжники, что Христос есть Сын Давидов?

Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?

36 И бо сам Давид сказал Духом Святым: сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих.

Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!

37 И так, сам Давид называет Его Господом: как же Он Сын ему? И множество народа слушало Его с услаждением.

Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.

38 И говорил им в учении Своем: остерегайтесь книжников, любящих ходить в длинных одеждах и приветствия в народных собраниях,

Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,

39 с идеть впереди в синагогах и возлежать на первом на пиршествах, --

і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,

40 с ии, поядающие домы вдов и напоказ долго молящиеся, примут тягчайшее осуждение.

що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

41 И сел Иисус против сокровищницы и смотрел, как народ кладет деньги в сокровищницу. Многие богатые клали много.

І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.

42 П ридя же, одна бедная вдова положила две лепты, что составляет кодрант.

І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.

43 П одозвав учеников Своих, сказал им: истинно говорю вам, что эта бедная вдова положила больше всех, клавших в сокровищницу,

І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.

44 и бо все клали от избытка своего, а она от скудости своей положила всё, что имела, всё пропитание свое.

Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...