1 И сказал им: истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие, пришедшее в силе.

І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

2 И , по прошествии дней шести, взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна, и возвел на гору высокую особо их одних, и преобразился перед ними.

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

3 О дежды Его сделались блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может выбелить.

І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

4 И явился им Илия с Моисеем; и беседовали с Иисусом.

І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

5 П ри сем Петр сказал Иисусу: Равви! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: Тебе одну, Моисею одну, и одну Илии.

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

6 И бо не знал, что сказать; потому что они были в страхе.

Бо не знав, що казати, бо були перелякані.

7 И явилось облако, осеняющее их, и из облака исшел глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой возлюбленный; Его слушайте.

Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

8 И , внезапно посмотрев вокруг, никого более с собою не видели, кроме одного Иисуса.

І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

9 К огда же сходили они с горы, Он не велел никому рассказывать о том, что видели, доколе Сын Человеческий не воскреснет из мертвых.

А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

10 И они удержали это слово, спрашивая друг друга, что значит: воскреснуть из мертвых.

І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

11 И спросили Его: как же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде?

І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

12 О н сказал им в ответ: правда, Илия должен придти прежде и устроить всё; и Сыну Человеческому, как написано о Нем, много пострадать и быть уничижену.

А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

13 Н о говорю вам, что и Илия пришел, и поступили с ним, как хотели, как написано о нем.

Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

14 П ридя к ученикам, увидел много народа около них и книжников, спорящих с ними.

А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

15 Т отчас, увидев Его, весь народ изумился, и, подбегая, приветствовали Его.

І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

16 О н спросил книжников: о чем спорите с ними?

І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

17 О дин из народа сказал в ответ: Учитель! я привел к Тебе сына моего, одержимого духом немым:

І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

18 г де ни схватывает его, повергает его на землю, и он испускает пену, и скрежещет зубами своими, и цепенеет. Говорил я ученикам Твоим, чтобы изгнали его, и они не могли.

А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

19 О твечая ему, Иисус сказал: о, род неверный! доколе буду с вами? доколе буду терпеть вас? Приведите его ко Мне.

А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

20 И привели его к Нему. Как скоро увидел Его, дух сотряс его; он упал на землю и валялся, испуская пену.

І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

21 И спросил отца его: как давно это сделалось с ним? Он сказал: с детства;

І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

22 и многократно бросал его и в огонь и в воду, чтобы погубить его; но, если что можешь, сжалься над нами и помоги нам.

І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

23 И исус сказал ему: если сколько-нибудь можешь веровать, всё возможно верующему.

Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

24 И тотчас отец отрока воскликнул со слезами: верую, Господи! помоги моему неверию.

Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

25 И исус, видя, что сбегается народ, запретил духу нечистому, сказав ему: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе, выйди из него и впредь не входи в него.

А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

26 И , вскрикнув и сильно сотрясши его, вышел; и он сделался, как мертвый, так что многие говорили, что он умер.

І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

27 Н о Иисус, взяв его за руку, поднял его; и он встал.

А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

28 И как вошел в дом, ученики Его спрашивали Его наедине: почему мы не могли изгнать его?

Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

29 И сказал им: сей род не может выйти иначе, как от молитвы и поста.

А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

30 В ыйдя оттуда, проходили через Галилею; и Он не хотел, чтобы кто узнал.

І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

31 И бо учил Своих учеников и говорил им, что Сын Человеческий предан будет в руки человеческие и убьют Его, и, по убиении, в третий день воскреснет.

Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

32 Н о они не разумели сих слов, а спросить Его боялись.

Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

33 П ришел в Капернаум; и когда был в доме, спросил их: о чем дорогою вы рассуждали между собою?

І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

34 О ни молчали; потому что дорогою рассуждали между собою, кто больше.

І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

35 И , сев, призвал двенадцать и сказал им: кто хочет быть первым, будь из всех последним и всем слугою.

А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

36 И , взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им:

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

37 к то примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня.

Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

38 П ри сем Иоанн сказал: Учитель! мы видели человека, который именем Твоим изгоняет бесов, а не ходит за нами; и запретили ему, потому что не ходит за нами.

Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

39 И исус сказал: не запрещайте ему, ибо никто, сотворивший чудо именем Моим, не может вскоре злословить Меня.

А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

40 И бо кто не против вас, тот за вас.

Хто бо не супроти нас, той за нас!

41 И кто напоит вас чашею воды во имя Мое, потому что вы Христовы, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.

І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

42 А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему жерновный камень на шею и бросили его в море.

Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

43 И если соблазняет тебя рука твоя, отсеки ее: лучше тебе увечному войти в жизнь, нежели с двумя руками идти в геенну, в огонь неугасимый,

І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

44 г де червь их не умирает и огонь не угасает.

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

45 И если нога твоя соблазняет тебя, отсеки ее: лучше тебе войти в жизнь хромому, нежели с двумя ногами быть ввержену в геенну, в огонь неугасимый,

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

46 г де червь их не умирает и огонь не угасает.

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

47 И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его: лучше тебе с одним глазом войти в Царствие Божие, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную,

І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

48 г де червь их не умирает и огонь не угасает.

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

49 И бо всякий огнем осолится, и всякая жертва солью осолится.

Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

50 С оль--добрая; но ежели соль не солона будет, чем вы ее поправите? Имейте в себе соль, и мир имейте между собою.

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!