1 В тот день будет воспета песнь сия в земле Иудиной: город крепкий у нас; спасение дал Он вместо стены и вала.

Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.

2 О творите ворота; да войдет народ праведный, хранящий истину.

Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!

3 Т вердого духом Ты хранишь в совершенном мире, ибо на Тебя уповает он.

Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.

4 У повайте на Господа вовеки, ибо Господь Бог есть твердыня вечная:

Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!

5 О н ниспроверг живших на высоте, высоко стоявший город; поверг его, поверг на землю, бросил его в прах.

Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!

6 Н ога попирает его, ноги бедного, стопы нищих.

Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...

7 П уть праведника прям; Ты уравниваешь стезю праведника.

Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.

8 И на пути судов Твоих, Господи, мы уповали на Тебя; к имени Твоему и к воспоминанию о Тебе стремилась душа наша.

І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,

9 Д ушею моею я стремился к Тебе ночью, и духом моим я буду искать Тебя во внутренности моей с раннего утра: ибо когда суды Твои на земле, тогда живущие в мире научаются правде.

за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!

10 Е сли нечестивый будет помилован, то не научится он правде, --будет злодействовать в земле правых и не будет взирать на величие Господа.

Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!

11 Г осподи! рука Твоя была высоко поднята, но они не видали ее; увидят и устыдятся ненавидящие народ Твой; огонь пожрет врагов Твоих.

Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!

12 Г осподи! Ты даруешь нам мир; ибо и все дела наши Ты устрояешь для нас.

Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!

13 Г осподи Боже наш! другие владыки кроме Тебя господствовали над нами; но чрез Тебя только мы славим имя Твое.

Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.

14 М ертвые не оживут; рефаимы не встанут, потому что Ты посетил и истребил их, и уничтожил всякую память о них.

Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.

15 Т ы умножил народ, Господи, умножил народ, --прославил Себя, распространил все пределы земли.

Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.

16 Г осподи! в бедствии он искал Тебя; изливал тихие моления, когда наказание Твое постигало его.

Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.

17 К ак беременная женщина, при наступлении родов, мучится, вопит от болей своих, так были мы пред Тобою, Господи.

Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:

18 Б ыли беременны, мучились, --и рождали как бы ветер; спасения не доставили земле, и прочие жители вселенной не пали.

ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...

19 О живут мертвецы Твои, восстанут мертвые тела! Воспряните и торжествуйте, поверженные в прахе: ибо роса Твоя--роса растений, и земля извергнет мертвецов.

Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!

20 П ойди, народ мой, войди в покои твои и запри за собой двери твои, укройся на мгновение, доколе не пройдет гнев;

Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!

21 и бо вот, Господь выходит из жилища Своего наказать обитателей земли за их беззаконие, и земля откроет поглощенную ею кровь и уже не скроет убитых своих.

Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!