1 ( 26-1) ^^Псалом Давида.^^ Господь--свет мой и спасение мое: кого мне бояться? Господь крепость жизни моей: кого мне страшиться?

Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?

2 ( 26-2) Если будут наступать на меня злодеи, противники и враги мои, чтобы пожрать плоть мою, то они сами преткнутся и падут.

Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...

3 ( 26-3) Если ополчится против меня полк, не убоится сердце мое; если восстанет на меня война, и тогда буду надеяться.

коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!

4 ( 26-4) Одного просил я у Господа, того только ищу, чтобы пребывать мне в доме Господнем во все дни жизни моей, созерцать красоту Господню и посещать храм Его,

Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!

5 ( 26-5) ибо Он укрыл бы меня в скинии Своей в день бедствия, скрыл бы меня в потаенном месте селения Своего, вознес бы меня на скалу.

бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!

6 ( 26-6) Тогда вознеслась бы голова моя над врагами, окружающими меня; и я принес бы в Его скинии жертвы славословия, стал бы петь и воспевать пред Господом.

А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!

7 ( 26-7) Услышь, Господи, голос мой, которым я взываю, помилуй меня и внемли мне.

Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!

8 ( 26-8) Сердце мое говорит от Тебя: 'ищите лица Моего'; и я буду искать лица Твоего, Господи.

За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:

9 ( 26-9) Не скрой от меня лица Твоего; не отринь во гневе раба Твоего. Ты был помощником моим; не отвергни меня и не оставь меня, Боже, Спаситель мой!

не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,

10 ( 26-10) ибо отец мой и мать моя оставили меня, но Господь примет меня.

бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!

11 ( 26-11) Научи меня, Господи, пути Твоему и наставь меня на стезю правды, ради врагов моих;

Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!

12 ( 26-12) не предавай меня на произвол врагам моим, ибо восстали на меня свидетели лживые и дышат злобою.

Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,

13 ( 26-13) Но я верую, что увижу благость Господа на земле живых.

немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!

14 ( 26-14) Надейся на Господа, мужайся, и да укрепляется сердце твое, и надейся на Господа.

Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!