1 Н апоминаю вам, братия, Евангелие, которое я благовествовал вам, которое вы и приняли, в котором и утвердились,

Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

2 к оторым и спасаетесь, если преподанное удерживаете так, как я благовествовал вам, если только не тщетно уверовали.

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

3 И бо я первоначально преподал вам, что и принял,, что Христос умер за грехи наши, по Писанию,

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

4 и что Он погребен был, и что воскрес в третий день, по Писанию,

і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

5 и что явился Кифе, потом двенадцати;

і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

6 п отом явился более нежели пятистам братий в одно время, из которых большая часть доныне в живых, а некоторые и почили;

А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

7 п отом явился Иакову, также всем Апостолам;

Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

8 а после всех явился и мне, как некоему извергу.

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

9 И бо я наименьший из Апостолов, и недостоин называться Апостолом, потому что гнал церковь Божию.

Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 Н о благодатию Божиею есмь то, что есмь; и благодать Его во мне не была тщетна, но я более всех их потрудился: не я, впрочем, а благодать Божия, которая со мною.

Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

11 И так я ли, они ли, мы так проповедуем, и вы так уверовали.

Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 Е сли же о Христе проповедуется, что Он воскрес из мертвых, то как некоторые из вас говорят, что нет воскресения мертвых?

Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

13 Е сли нет воскресения мертвых, то и Христос не воскрес;

Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

14 а если Христос не воскрес, то и проповедь наша тщетна, тщетна и вера ваша.

оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 П ритом мы оказались бы и лжесвидетелями о Боге, потому что свидетельствовали бы о Боге, что Он воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если,, мертвые не воскресают;

Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 и бо если мертвые не воскресают, то и Христос не воскрес.

Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 А если Христос не воскрес, то вера ваша тщетна: вы еще во грехах ваших.

Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

18 П оэтому и умершие во Христе погибли.

тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

19 И если мы в этой только жизни надеемся на Христа, то мы несчастнее всех человеков.

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

20 Н о Христос воскрес из мертвых, первенец из умерших.

Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

21 И бо, как смерть через человека, через человека и воскресение мертвых.

Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

22 К ак в Адаме все умирают, так во Христе все оживут,

Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 к аждый в своем порядке: первенец Христос, потом Христовы, в пришествие Его.

кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

24 А затем конец, когда Он предаст Царство Богу и Отцу, когда упразднит всякое начальство и всякую власть и силу.

А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

25 И бо Ему надлежит царствовать, доколе низложит всех врагов под ноги Свои.

Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

26 П оследний же враг истребится--смерть,

Як ворог останній смерть знищиться,

27 п отому что все покорил под ноги Его. Когда же сказано, что все покорено, то ясно, что кроме Того, Который покорил Ему все.

бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

28 К огда же все покорит Ему, тогда и Сам Сын покорится Покорившему все Ему, да будет Бог все во всем.

А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

29 И наче, что делают крестящиеся для мертвых? Если мертвые совсем не воскресают, то для чего и крестятся для мертвых?

Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 Д ля чего и мы ежечасно подвергаемся бедствиям?

Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 Я каждый день умираю: свидетельствуюсь в том похвалою вашею, братия, которую я имею во Христе Иисусе, Господе нашем.

Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 П о человеческому, когда я боролся со зверями в Ефесе, какая мне польза, если мертвые не воскресают? Станем есть и пить, ибо завтра умрем!

Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 Н е обманывайтесь: худые сообщества развращают добрые нравы.

Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 О трезвитесь, как должно, и не грешите; ибо, к стыду вашему скажу, некоторые из вас не знают Бога.

Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 Н о скажет кто-нибудь: как воскреснут мертвые? и в каком теле придут?

Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 Б езрассудный! то, что ты сеешь, не оживет, если не умрет.

Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 И когда ты сеешь, то сеешь не тело будущее, а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое;

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 н о Бог дает ему тело, как хочет, и каждому семени свое тело.

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 Н е всякая плоть такая же плоть; но иная плоть у человеков, иная плоть у скотов, иная у рыб, иная у птиц.

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 Е сть тела небесные и тела земные; но иная слава небесных, иная земных.

Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 И ная слава солнца, иная слава луны, иная звезд; и звезда от звезды разнится в славе.

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 Т ак и при воскресении мертвых: сеется в тлении, восстает в нетлении;

Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 с еется в уничижении, восстает в славе; сеется в немощи, восстает в силе;

сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 с еется тело душевное, восстает тело духовное. Есть тело душевное, есть тело и духовное.

сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 Т ак и написано: первый человек Адам стал душею живущею; а последний Адам есть дух животворящий.

Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 Н о не духовное прежде, а душевное, потом духовное.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 П ервый человек--из земли, перстный; второй человек--Господь с неба.

Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 К аков перстный, таковы и перстные; и каков небесный, таковы и небесные.

Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 И как мы носили образ перстного, будем носить и образ небесного.

І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 Н о то скажу, братия, что плоть и кровь не могут наследовать Царствия Божия, и тление не наследует нетления.

І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 Г оворю вам тайну: не все мы умрем, но все изменимся

Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 в друг, во мгновение ока, при последней трубе; ибо вострубит, и мертвые воскреснут нетленными, а мы изменимся.

раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 И бо тленному сему надлежит облечься в нетление, и смертному сему облечься в бессмертие.

Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 К огда же тленное сие облечется в нетление и смертное сие облечется в бессмертие, тогда сбудется слово написанное: поглощена смерть победою.

А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 С мерть! где твое жало? ад! где твоя победа?

Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Ж ало же смерти--грех; а сила греха--закон.

Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 Б лагодарение Богу, даровавшему нам победу Господом нашим Иисусом Христом!

А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 И так, братия мои возлюбленные, будьте тверды, непоколебимы, всегда преуспевайте в деле Господнем, зная, что труд ваш не тщетен пред Господом.

Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!