1 В то время ученики приступили к Иисусу и сказали: кто больше в Царстве Небесном?

Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

2 И исус, призвав дитя, поставил его посреди них

Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 и сказал: истинно говорю вам, если не обратитесь и не будете как дети, не войдете в Царство Небесное;

та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

4 и так, кто умалится, как это дитя, тот и больше в Царстве Небесном;

Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 и кто примет одно такое дитя во имя Мое, тот Меня принимает;

І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 а кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему мельничный жернов на шею и потопили его во глубине морской.

Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

7 Г оре миру от соблазнов, ибо надобно придти соблазнам; но горе тому человеку, через которого соблазн приходит.

Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

8 Е сли же рука твоя или нога твоя соблазняет тебя, отсеки их и брось от себя: лучше тебе войти в жизнь без руки или без ноги, нежели с двумя руками и с двумя ногами быть ввержену в огонь вечный;

Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 и если глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя: лучше тебе с одним глазом войти в жизнь, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную.

І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

10 С мотрите, не презирайте ни одного из малых сих; ибо говорю вам, что Ангелы их на небесах всегда видят лице Отца Моего Небесного.

Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 И бо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее.

Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

12 К ак вам кажется? Если бы у кого было сто овец, и одна из них заблудилась, то не оставит ли он девяносто девять в горах и не пойдет ли искать заблудившуюся?

Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

13 и если случится найти ее, то, истинно говорю вам, он радуется о ней более, нежели о девяноста девяти незаблудившихся.

І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

14 Т ак, нет воли Отца вашего Небесного, чтобы погиб один из малых сих.

Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

15 Е сли же согрешит против тебя брат твой, пойди и обличи его между тобою и им одним; если послушает тебя, то приобрел ты брата твоего;

А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

16 е сли же не послушает, возьми с собою еще одного или двух, дабы устами двух или трех свидетелей подтвердилось всякое слово;

А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

17 е сли же не послушает их, скажи церкви; а если и церкви не послушает, то да будет он тебе, как язычник и мытарь.

А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

18 И стинно говорю вам: что вы свяжете на земле, то будет связано на небе; и что разрешите на земле, то будет разрешено на небе.

Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

19 И стинно также говорю вам, что если двое из вас согласятся на земле просить о всяком деле, то, чего бы ни попросили, будет им от Отца Моего Небесного,

Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 и бо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них.

Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

21 Т огда Петр приступил к Нему и сказал: Господи! сколько раз прощать брату моему, согрешающему против меня? до семи ли раз?

Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?

22 И исус говорит ему: не говорю тебе: до семи раз, но до седмижды семидесяти раз.

Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 П осему Царство Небесное подобно царю, который захотел сосчитаться с рабами своими;

Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.

24 к огда начал он считаться, приведен был к нему некто, который должен был ему десять тысяч талантов;

Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.

25 а как он не имел, чем заплатить, то государь его приказал продать его, и жену его, и детей, и всё, что он имел, и заплатить;

А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

26 т огда раб тот пал, и, кланяясь ему, говорил: государь! потерпи на мне, и всё тебе заплачу.

Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!

27 Г осударь, умилосердившись над рабом тем, отпустил его и долг простил ему.

І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

28 Р аб же тот, выйдя, нашел одного из товарищей своих, который должен был ему сто динариев, и, схватив его, душил, говоря: отдай мне, что должен.

А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!

29 Т огда товарищ его пал к ногам его, умолял его и говорил: потерпи на мне, и всё отдам тебе.

А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!

30 Н о тот не захотел, а пошел и посадил его в темницу, пока не отдаст долга.

Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.

31 Т оварищи его, видев происшедшее, очень огорчились и, придя, рассказали государю своему всё бывшее.

Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.

32 Т огда государь его призывает его и говорит: злой раб! весь долг тот я простил тебе, потому что ты упросил меня;

Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 н е надлежало ли и тебе помиловать товарища твоего, как и я помиловал тебя?

Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?

34 И , разгневавшись, государь его отдал его истязателям, пока не отдаст ему всего долга.

І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Т ак и Отец Мой Небесный поступит с вами, если не простит каждый из вас от сердца своего брату своему согрешений его.

Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.