1 П раведник умирает, и никто не принимает этого к сердцу; и мужи благочестивые восхищаются, и никто не помыслит, что праведник восхищается от зла.

Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!

2 О н отходит к миру; ходящие прямым путем будут покоиться на ложах своих.

Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

3 Н о приблизьтесь сюда вы, сыновья чародейки, семя прелюбодея и блудницы!

Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,

4 Н ад кем вы глумитесь? против кого расширяете рот, высовываете язык? не дети ли вы преступления, семя лжи,

над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,

5 р азжигаемые похотью к идолам под каждым ветвистым деревом, заколающие детей при ручьях, между расселинами скал?

ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?

6 В гладких камнях ручьев доля твоя; они, они жребий твой; им ты делаешь возлияние и приносишь жертвы: могу ли Я быть доволен этим?

У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?

7 Н а высокой и выдающейся горе ты ставишь ложе твое и туда восходишь приносить жертву.

На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.

8 З а дверью также и за косяками ставишь памяти твои; ибо, отвратившись от Меня, ты обнажаешься и восходишь; распространяешь ложе твое и договариваешься с теми из них, с которыми любишь лежать, высматриваешь место.

І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.

9 Т ы ходила также к царю с благовонною мастью и умножила масти твои, и далеко посылала послов твоих, и унижалась до преисподней.

І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.

10 О т долгого пути твоего утомлялась, но не говорила: 'надежда потеряна!'; все еще находила живость в руке твоей, и потому не чувствовала ослабления.

Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.

11 К ого же ты испугалась и устрашилась, что сделалась неверною и Меня перестала помнить и хранить в твоем сердце? не оттого ли, что Я молчал, и притом долго, ты перестала бояться Меня?

І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

12 Я покажу правду твою и дела твои, --и они будут не в пользу тебе.

Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!

13 К огда ты будешь вопить, спасет ли тебя сборище твое? --всех их унесет ветер, развеет дуновение; а надеющийся на Меня наследует землю и будет владеть святою горою Моею.

Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!

14 И сказал: поднимайте, поднимайте, ровняйте путь, убирайте преграду с пути народа Моего.

І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!

15 И бо так говорит Высокий и Превознесенный, вечно Живущий, --Святый имя Его: Я живу на высоте и во святилище, и также с сокрушенными и смиренными духом, чтобы оживлять дух смиренных и оживлять сердца сокрушенных.

Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

16 И бо не вечно буду Я вести тяжбу и не до конца гневаться; иначе изнеможет предо Мною дух и всякое дыхание, Мною сотворенное.

Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.

17 З а грех корыстолюбия его Я гневался и поражал его, скрывал лице и негодовал; но он, отвратившись, пошел по пути своего сердца.

Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.

18 Я видел пути его, и исцелю его, и буду водить его и утешать его и сетующих его.

Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.

19 Я исполню слово: мир, мир дальнему и ближнему, говорит Господь, и исцелю его.

Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.

20 А нечестивые--как море взволнованное, которое не может успокоиться и которого воды выбрасывают ил и грязь.

А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.

21 Н ет мира нечестивым, говорит Бог мой.

Для безбожних спокою немає, говорить Господь!