1 И продолжал Иов возвышенную речь свою и сказал:

І Йов далі вів мову свою та й казав:

2 ж ив Бог, лишивший суда, и Вседержитель, огорчивший душу мою,

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

3 ч то, доколе еще дыхание мое во мне и дух Божий в ноздрях моих,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

4 н е скажут уста мои неправды, и язык мой не произнесет лжи!

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

5 Д алек я от того, чтобы признать вас справедливыми; доколе не умру, не уступлю непорочности моей.

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

6 К репко держал я правду мою и не опущу ее; не укорит меня сердце мое во все дни мои.

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

7 В раг мой будет, как нечестивец, и восстающий на меня, как беззаконник.

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

8 И бо какая надежда лицемеру, когда возьмет, когда исторгнет Бог душу его?

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

9 У слышит ли Бог вопль его, когда придет на него беда?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

10 Б удет ли он утешаться Вседержителем и призывать Бога во всякое время?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

11 В озвещу вам, что в руке Божией; что у Вседержителя, не скрою.

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

12 В от, все вы и сами видели; и для чего вы столько пустословите?

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

13 В от доля человеку беззаконному от Бога, и наследие, какое получают от Вседержителя притеснители.

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

14 Е сли умножаются сыновья его, то под меч; и потомки его не насытятся хлебом.

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

15 О ставшихся по нем смерть низведет во гроб, и вдовы их не будут плакать.

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Е сли он наберет кучи серебра, как праха, и наготовит одежд, как брение,

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

17 т о он наготовит, а одеваться будет праведник, и серебро получит себе на долю беспорочный.

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

18 О н строит, как моль, дом свой и, как сторож, делает себе шалаш;

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

19 л ожится спать богачом и таким не встанет; открывает глаза свои, и он уже не тот.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

20 К ак воды, постигнут его ужасы; в ночи похитит его буря.

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

21 П однимет его восточный ветер и понесет, и он быстро побежит от него.

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

22 У стремится на него и не пощадит, как бы он ни силился убежать от руки его.

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 В сплеснут о нем руками и посвищут над ним с места его!

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...