1 И осиф не мог более удерживаться при всех стоявших около него и закричал: удалите от меня всех. И не оставалось при Иосифе никого, когда он открылся братьям своим.

І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.

2 И громко зарыдал он, и услышали Египтяне, и услышал дом фараонов.

І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 И сказал Иосиф братьям своим: я--Иосиф, жив ли еще отец мой? Но братья его не могли отвечать ему, потому что они смутились пред ним.

І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...

4 И сказал Иосиф братьям своим: подойдите ко мне. Они подошли. Он сказал: я--Иосиф, брат ваш, которого вы продали в Египет;

А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...

5 н о теперь не печальтесь и не жалейте о том, что вы продали меня сюда, потому что Бог послал меня перед вами для сохранения вашей жизни;

А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

6 и бо теперь два года голода на земле: еще пять лет, в которые ни орать, ни жать не будут;

Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 Б ог послал меня перед вами, чтобы оставить вас на земле и сохранить вашу жизнь великим избавлением.

І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 И так не вы послали меня сюда, но Бог, Который и поставил меня отцом фараону и господином во всем доме его и владыкою во всей земле Египетской.

І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 И дите скорее к отцу моему и скажите ему: так говорит сын твой Иосиф: Бог поставил меня господином над всем Египтом; приди ко мне, не медли;

Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 т ы будешь жить в земле Гесем; и будешь близ меня, ты, и сыны твои, и сыны сынов твоих, и мелкий и крупный скот твой, и все твое;

І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 и прокормлю тебя там, ибо голод будет еще пять лет, чтобы не обнищал ты и дом твой и все твое.

І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 И вот, очи ваши и очи брата моего Вениамина видят, что это мои уста говорят с вами;

І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 с кажите же отцу моему о всей славе моей в Египте и о всем, что вы видели, и приведите скорее отца моего сюда.

І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.

14 И пал он на шею Вениамину, брату своему, и плакал; и Вениамин плакал на шее его.

І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...

15 И целовал всех братьев своих и плакал, обнимая их. Потом говорили с ним братья его.

І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.

16 Д ошел в дом фараона слух, что пришли братья Иосифа; и приятно было фараону и рабам его.

І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 И сказал фараон Иосифу: скажи братьям твоим: вот что сделайте: навьючьте скот ваш, и ступайте в землю Ханаанскую;

І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 и возьмите отца вашего и семейства ваши и придите ко мне; я дам вам лучшее в земле Египетской, и вы будете есть тук земли.

І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 Т ебе же повелеваю сказать им: сделайте сие: возьмите себе из земли Египетской колесниц для детей ваших и для жен ваших, и привезите отца вашего и придите;

А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 и не жалейте вещей ваших, ибо лучшее из всей земли Египетской вам.

А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.

21 Т ак и сделали сыны Израилевы. И дал им Иосиф колесницы по приказанию фараона, и дал им путевой запас,

І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 к аждому из них он дал перемену одежд, а Вениамину дал триста сребренников и пять перемен одежд;

І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 т акже и отцу своему послал десять ослов, навьюченных лучшими Египетскими, и десять ослиц, навьюченных зерном, хлебом и припасами отцу своему на путь.

А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 И отпустил братьев своих, и они пошли. И сказал им: не ссорьтесь на дороге.

І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!

25 И пошли они из Египта, и пришли в землю Ханаанскую к Иакову, отцу своему,

І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 и известили его, сказав: Иосиф жив, и теперь владычествует над всею землею Египетскою. Но сердце его смутилось, ибо он не верил им.

І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 К огда же они пересказали ему все слова Иосифа, которые он говорил им, и когда увидел колесницы, которые прислал Иосиф, чтобы везти его, тогда ожил дух Иакова, отца их,

І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 и сказал Израиль: довольно, еще жив сын мой Иосиф; пойду и увижу его, пока не умру.

І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!