1 Ч то же, скажем, Авраам, отец наш, приобрел по плоти?

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

2 Е сли Авраам оправдался делами, он имеет похвалу, но не пред Богом.

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

3 И бо что говорит Писание? Поверил Авраам Богу, и это вменилось ему в праведность.

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

4 В оздаяние делающему вменяется не по милости, но по долгу.

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 А не делающему, но верующему в Того, Кто оправдывает нечестивого, вера его вменяется в праведность.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 Т ак и Давид называет блаженным человека, которому Бог вменяет праведность независимо от дел:

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

7 Б лаженны, чьи беззакония прощены и чьи грехи покрыты.

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Б лажен человек, которому Господь не вменит греха.

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

9 Б лаженство сие к обрезанию, или к необрезанию? Мы говорим, что Аврааму вера вменилась в праведность.

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

10 К огда вменилась? по обрезании или до обрезания? Не по обрезании, а до обрезания.

Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 И знак обрезания он получил, печать праведности через веру, которую в необрезании, так что он стал отцом всех верующих в необрезании, чтобы и им вменилась праведность,

І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 и отцом обрезанных, не только обрезание, но и ходящих по следам веры отца нашего Авраама, которую в необрезании.

і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 И бо не законом Аврааму, или семени его, обетование--быть наследником мира, но праведностью веры.

Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

14 Е сли утверждающиеся на законе суть наследники, то тщетна вера, бездейственно обетование;

Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

15 и бо закон производит гнев, потому что, где нет закона, нет и преступления.

Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

16 И так по вере, чтобы по милости, дабы обетование было непреложно для всех, не только по закону, но и по вере потомков Авраама, который есть отец всем нам

Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 ( как написано: Я поставил тебя отцом многих народов) пред Богом, Которому он поверил, животворящим мертвых и называющим несуществующее, как существующее.

як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 О н, сверх надежды, поверил с надеждою, через что сделался отцом многих народов, по сказанному: 'так будет семя твое'.

Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

19 И , не изнемогши в вере, он не помышлял, что тело его, почти столетнего, уже омертвело, и утроба Саррина в омертвении;

І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

20 н е поколебался в обетовании Божием неверием, но пребыл тверд в вере, воздав славу Богу

і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

21 и будучи вполне уверен, что Он силен и исполнить обещанное.

і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 П отому и вменилось ему в праведность.

Тому й залічено це йому в праведність.

23 А впрочем не в отношении к нему одному написано, что вменилось ему,

Та не написано за нього одного, що залічено йому,

24 н о и в отношении к нам; вменится и нам, верующим в Того, Кто воскресил из мертвых Иисуса Христа, Господа нашего,

а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 К оторый предан за грехи наши и воскрес для оправдания нашего.

що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.