1 ( 43-1) ^^Начальнику хора. Учение. Сынов Кореевых.^^ (43-2) Боже, мы слышали ушами своими, отцы наши рассказывали нам о деле, какое Ты соделал во дни их, во дни древние:

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

2 ( 43-3) Ты рукою Твоею истребил народы, а их насадил; поразил племена и изгнал их;

(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

3 ( 43-4) ибо они не мечом своим приобрели землю, и не их мышца спасла их, но Твоя десница и Твоя мышца и свет лица Твоего, ибо Ты благоволил к ним.

(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

4 ( 43-5) Боже, Царь мой! Ты--тот же; даруй спасение Иакову.

(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

5 ( 43-6) С Тобою избодаем рогами врагов наших; во имя Твое попрем ногами восстающих на нас:

(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

6 ( 43-7) ибо не на лук мой уповаю, и не меч мой спасет меня;

(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

7 ( 43-8) но Ты спасешь нас от врагов наших, и посрамишь ненавидящих нас.

(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

8 ( 43-9) О Боге похвалимся всякий день, и имя Твое будем прославлять вовек.

(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

9 ( 43-10) Но ныне Ты отринул и посрамил нас, и не выходишь с войсками нашими;

(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

10 ( 43-11) обратил нас в бегство от врага, и ненавидящие нас грабят нас;

(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

11 ( 43-12) Ты отдал нас, как овец, на съедение и рассеял нас между народами;

(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

12 ( 43-13) без выгоды Ты продал народ Твой и не возвысил цены его;

(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

13 ( 43-14) отдал нас на поношение соседям нашим, на посмеяние и поругание живущим вокруг нас;

(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

14 ( 43-15) Ты сделал нас притчею между народами, покиванием головы между иноплеменниками.

(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

15 ( 43-16) Всякий день посрамление мое предо мною, и стыд покрывает лице мое

(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

16 ( 43-17) от голоса поносителя и клеветника, от взоров врага и мстителя:

(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17 ( 43-18) все это пришло на нас, но мы не забыли Тебя и не нарушили завета Твоего.

(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

18 ( 43-19) Не отступило назад сердце наше, и стопы наши не уклонились от пути Твоего,

(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

19 ( 43-20) когда Ты сокрушил нас в земле драконов и покрыл нас тенью смертною.

(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

20 ( 43-21) Если бы мы забыли имя Бога нашего и простерли руки наши к богу чужому,

(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

21 ( 43-22) то не взыскал ли бы сего Бог? Ибо Он знает тайны сердца.

(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

22 ( 43-23) Но за Тебя умерщвляют нас всякий день, считают нас за овец, на заклание.

(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

23 ( 43-24) Восстань, что спишь, Господи! пробудись, не отринь навсегда.

(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

24 ( 43-25) Для чего скрываешь лице Твое, забываешь скорбь нашу и угнетение наше?

(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

25 ( 43-26) ибо душа наша унижена до праха, утроба наша прильнула к земле.

(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

26 ( 43-27) Восстань на помощь нам и избавь нас ради милости Твоей.

(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!