1 W e have heard with our ears, O God, our fathers have told us, what work thou didst in their days, in the times of old.
Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
2 H ow thou didst drive out the heathen with thy hand, and plantedst them; how thou didst afflict the people, and cast them out.
(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
3 F or they got not the land in possession by their own sword, neither did their own arm save them: but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou hadst a favour unto them.
(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
4 T hou art my King, O God: command deliverances for Jacob.
(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
5 T hrough thee will we push down our enemies: through thy name will we tread them under that rise up against us.
(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
6 F or I will not trust in my bow, neither shall my sword save me.
(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
7 B ut thou hast saved us from our enemies, and hast put them to shame that hated us.
(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
8 I n God we boast all the day long, and praise thy name for ever. Selah.
(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
9 B ut thou hast cast off, and put us to shame; and goest not forth with our armies.
(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
10 T hou makest us to turn back from the enemy: and they which hate us spoil for themselves.
(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
11 T hou hast given us like sheep appointed for meat; and hast scattered us among the heathen.
(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
12 T hou sellest thy people for nought, and dost not increase thy wealth by their price.
(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
13 T hou makest us a reproach to our neighbours, a scorn and a derision to them that are round about us.
(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
14 T hou makest us a byword among the heathen, a shaking of the head among the people.
(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
15 M y confusion is continually before me, and the shame of my face hath covered me,
(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
16 f or the voice of him that reproacheth and blasphemeth; by reason of the enemy and avenger.
(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
17 A ll this is come upon us; yet have we not forgotten thee, neither have we dealt falsely in thy covenant.
(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
18 O ur heart is not turned back, neither have our steps declined from thy way;
(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
19 t hough thou hast sore broken us in the place of dragons, and covered us with the shadow of death.
(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
20 I f we have forgotten the name of our God, or stretched out our hands to a strange god;
(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
21 s hall not God search this out? for he knoweth the secrets of the heart.
(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
22 Y ea, for thy sake are we killed all the day long; we are counted as sheep for the slaughter.
(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
23 A wake, why sleepest thou, O Lord? arise, cast us not off for ever.
(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
24 W herefore hidest thou thy face, and forgettest our affliction and our oppression?
(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
25 F or our soul is bowed down to the dust: our belly cleaveth unto the earth.
(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
26 A rise for our help, and redeem us for thy mercies’ sake.
(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!