1 O God, with our ears have we heard, our fathers have told us, the work thou wroughtest in their days, in the days of old:

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

2 T hou, by thy hand, didst dispossess the nations, but them thou didst plant; thou didst afflict the peoples, but them didst thou cause to spread out.

(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

3 F or not by their own sword did they take possession of the land, neither did their own arm save them; but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou hadst delight in them.

(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

4 T hou thyself art my king, O God: command deliverance for Jacob.

(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

5 T hrough thee will we push down our adversaries; through thy name will we tread them under that rise up against us.

(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

6 F or I will not put confidence in my bow, neither shall my sword save me.

(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

7 F or thou hast saved us from our adversaries, and hast put them to shame that hate us.

(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

8 I n God will we boast all the day, and we will praise thy name for ever. Selah.

(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

9 B ut thou hast cast off, and put us to confusion, and dost not go forth with our armies;

(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

10 T hou hast made us to turn back from the adversary, and they that hate us spoil for themselves;

(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

11 T hou hast given us over like sheep for meat, and hast scattered us among the nations;

(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

12 T hou hast sold thy people for nought, and hast not increased by their price;

(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

13 T hou makest us a reproach to our neighbours, a mockery and a derision for them that are round about us;

(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

14 T hou makest us a byword among the nations, a shaking of the head among the peoples.

(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

15 A ll the day my confusion is before me, and the shame of my face hath covered me,

(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

16 B ecause of the voice of him that reproacheth and blasphemeth; by reason of the enemy and the avenger.

(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

17 A ll this is come upon us; yet have we not forgotten thee, neither have we dealt falsely against thy covenant:

(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

18 O ur heart is not turned back, neither have our steps declined from thy path;

(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

19 T hough thou hast crushed us in the place of jackals, and covered us with the shadow of death.

(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

20 I f we had forgotten the name of our God, and stretched out our hands to a strange god,

(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

21 W ould not God search this out? for he knoweth the secrets of the heart.

(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

22 B ut for thy sake are we killed all the day long; we are reckoned as sheep for slaughter.

(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

23 A wake, why sleepest thou, Lord? arise, cast not off for ever.

(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

24 W herefore hidest thou thy face, forgettest our affliction and our oppression?

(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

25 F or our soul is bowed down to the dust; our belly cleaveth unto the earth.

(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...

26 R ise up for our help, and redeem us for thy loving-kindness' sake.

(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!