1 A nd as they were speaking to the people, the priests and captain of the temple and the Sadducees came upon them,

А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

2 b eing distressed on account of their teaching the people and preaching by Jesus the resurrection from among dead;

обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

3 a nd they laid hands on them, and put them in ward till the morrow; for it was already evening.

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

4 B ut many of those who had heard the word believed; and the number of the men had become five thousand.

І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

5 A nd it came to pass on the morrow that their rulers and elders and scribes were gathered together at Jerusalem,

І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

6 a nd Annas the high priest, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of high priestly family;

і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

7 a nd having placed them in the midst they inquired, In what power or in what name have ye done this?

І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

8 T hen Peter, filled with Holy Spirit, said to them, Rulers of the people and elders,

Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

9 i f we this day are called upon to answer as to the good deed to the infirm man, how he has been healed,

Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

10 b e it known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ the Nazaraean, whom ye have crucified, whom God has raised from among dead, by him this stands here before you sound.

нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

11 H e is the stone which has been set at nought by you the builders, which is become the corner stone.

Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

12 A nd salvation is in none other, for neither is there another name under heaven which is given among men by which we must be saved.

І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

13 B ut seeing the boldness of Peter and John, and perceiving that they were unlettered and uninstructed men, they wondered; and they recognised them that they were with Jesus.

А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

14 A nd beholding the man who had been healed standing with them, they had nothing to reply;

Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

15 b ut having commanded them to go out of the council they conferred with one another,

І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

16 s aying, What shall we do to these men? for that indeed an evident sign has come to pass through their means is manifest to all that inhabit Jerusalem, and we cannot deny it.

говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

17 B ut that it be not further spread among the people, let us threaten them severely no longer to speak to any man in this name.

Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

18 A nd having called them, they charged not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

19 B ut Peter and John answering said to them, If it be righteous before God to listen to you rather than to God, judge ye;

І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

20 f or as for us we cannot refrain from speaking of the things which we have seen and heard.

Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

21 B ut they, having further threatened them, let them go, finding no way how they might punish them, on account of the people, because all glorified God for what had taken place;

А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

22 f or the man on whom this sign of healing had taken place was above forty years old.

Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

23 A nd having been let go, they came to their own, and reported all that the chief priests and elders had said to them.

Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

24 A nd they, having heard, lifted up voice with one accord to God, and said, Lord, thou art the God who made the heaven and the earth and the sea, and all that is in them;

Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

25 w ho hast said by the mouth of thy servant David, Why have nations raged haughtily and peoples meditated vain things?

Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

26 T he kings of the earth were there, and the rulers were gathered together against the Lord and against his Christ.

Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

27 F or in truth against thy holy servant Jesus, whom thou hadst anointed, both Herod and Pontius Pilate, with nations, and peoples of Israel, have been gathered together in this city

Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

28 t o do whatever thy hand and thy counsel had determined before should come to pass.

учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

29 A nd now, Lord, look upon their threatenings, and give to thy bondmen with all boldness to speak thy word,

І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

30 i n that thou stretchest out thy hand to heal, and that signs and wonders take place through the name of thy holy servant Jesus.

коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

31 A nd when they had prayed, the place in which they were assembled shook, and they were all filled with the Holy Spirit, and spoke the word of God with boldness.

Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

32 A nd the heart and soul of the multitude of those that had believed were one, and not one said that anything of what he possessed was his own, but all things were common to them;

А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

33 a nd with great power did the apostles give witness of the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

34 F or neither was there any one in want among them; for as many as were owners of lands or houses, selling them, brought the price of what was sold

Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

35 a nd laid it at the feet of the apostles; and distribution was made to each according as any one might have need.

та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

36 A nd Joseph, who had been surnamed Barnabas by the apostles (which is, being interpreted, Son of consolation), a Levite, Cyprian by birth,

Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

37 b eing possessed of land, having sold, brought the money and laid it at the feet of the apostles.

мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.