1 A nd Jehovah spoke to Moses, saying,
(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 I f any one sin and act unfaithfully against Jehovah, and lie to his neighbour as to an entrusted thing or a deposit or he hath robbed or wronged his neighbour,
(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
3 o r have found what was lost, and denieth it, and sweareth falsely in anything of all that man doeth, sinning therein;
(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,
4 t hen it shall be, if he hath sinned and transgressed, that he shall restore what he robbed or that in which he hath defrauded, or the deposit, or the lost thing which he found,
(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
5 o r all that about which he hath sworn falsely; and he shall restore it in the principal, and shall add the fifth part more thereto; to whom it belongeth shall he give it, on the day of his trespass-offering.
(5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
6 A nd his trespass-offering shall he bring to Jehovah, a ram without blemish out of the small cattle according to thy valuation, as a trespass-offering, unto the priest.
(5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.
7 A nd the priest shall make atonement for him before Jehovah, and it shall be forgiven him concerning anything of all that he hath done so as to trespass therein.
(5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.
8 A nd Jehovah spoke to Moses, saying,
(6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
9 C ommand Aaron and his sons, saying, This is the law of the burnt-offering; this, the burnt-offering, shall be on the hearth on the altar all night unto the morning, and the fire of the altar shall be kept burning on it.
(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
10 A nd the priest shall put on his linen raiment, and his linen breeches shall he put on his flesh, and take up the ashes to which the fire hath consumed the burnt-offering on the altar, and he shall put them beside the altar.
(6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
11 A nd he shall put off his garments, and put on other garments, and carry forth the ashes without the camp unto a clean place.
(6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
12 A nd the fire upon the altar shall be kept burning on it: it shall not be put out; and the priest shall burn wood on it every morning, and lay the burnt-offering in order upon it; and he shall burn thereon the fat of the peace-offerings.
(6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
13 A continual fire shall be kept burning on the altar: it shall never go out.
(6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
14 A nd this is the law of the oblation: the sons of Aaron shall present it before Jehovah, before the altar.
(6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
15 A nd he shall take of it his handful of the fine flour of the oblation, and of the oil thereof, and all the frankincense which is on the meat-offering, and shall burn on the altar: a sweet odour of the memorial thereof to Jehovah.
(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
16 A nd the remainder thereof shall Aaron and his sons eat: unleavened shall it be eaten in a holy place; in the court of the tent of meeting shall they eat it.
(6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.
17 I t shall not be baken with leaven. As their portion have I given it of my offerings by fire: it is most holy; as the sin-offering, and as the trespass-offering.
(6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
18 A ll the males among the children of Aaron shall eat of it. an everlasting statute in your generations, of Jehovah's offerings by fire: whatever toucheth these shall be holy.
(6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
19 A nd Jehovah spoke to Moses, saying,
(6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
20 T his is the offering of Aaron and of his sons, which they shall present to Jehovah on the day when he is anointed: the tenth part of an ephah of fine flour as a continual oblation, half of it in the morning, and half thereof at night.
(6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
21 I t shall be prepared in the pan with oil: saturated with oil shalt thou bring it: baken pieces of the oblation shalt thou present a sweet odour to Jehovah.
(6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
22 A nd the priest who is anointed of his sons in his stead shall prepare it: an everlasting statute; it shall be wholly burned to Jehovah.
(6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
23 A nd every oblation of the priest shall be wholly burned; it shall not be eaten.
(6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
24 A nd Jehovah spoke to Moses, saying,
(6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
25 S peak unto Aaron and to his sons, saying, This is the law of the sin-offering. At the place where the burnt-offering is slaughtered shall the sin-offering be slaughtered before Jehovah: it is most holy.
(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
26 T he priest that offereth it for sin shall eat it: in a holy place shall it be eaten, in the court of the tent of meeting.
(6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
27 E verything that toucheth the flesh thereof shall be holy; and if there be splashed of the blood thereof on a garment—that whereon it is sprinkled shalt thou wash in a holy place.
(6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
28 A nd the earthen vessel wherein it hath been sodden shall be broken; and if it have been sodden in a copper pot, it shall be both scoured and rinsed with water.
(6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
29 A ll the males among the priests shall eat thereof: it is most holy.
(6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
30 A nd no sin-offering whereof blood hath been brought to the tent of meeting, to make atonement in the sanctuary, shall be eaten: it shall be burned with fire.
(6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.