1 A nd Peter and John went up together into the temple at the hour of prayer, the ninth;

А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

2 a nd a certain man who was lame from his mother's womb was being carried, whom they placed every day at the gate of the temple called Beautiful, to ask alms of those who were going into the temple;

І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

3 w ho, seeing Peter and John about to enter into the temple, asked to receive alms.

Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 A nd Peter, looking stedfastly upon him with John, said, Look on us.

Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

5 A nd he gave heed to them, expecting to receive something from them.

І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 B ut Peter said, Silver and gold I have not; but what I have, this give I to thee: In the name of Jesus Christ the Nazaraean rise up and walk.

Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

7 A nd having taken hold of him the right hand he raised him up, and immediately his feet and ankle bones were made strong.

І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

8 A nd leaping up he stood and walked, and entered with them into the temple, walking, and leaping, and praising God.

І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 A nd all the people saw him walking and praising God;

Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 a nd they recognised him, that it was he who sat for alms at the Beautiful gate of the temple; and they were filled with wonder and amazement at what had happened to him.

І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

11 A nd as he held Peter and John, all the people ran together to them in the portico which is called Solomon's, greatly wondering.

А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 A nd Peter, seeing it, answered the people, Men of Israel, why are ye astonished at this? or why do ye gaze on us as if we had by our own power or piety made him to walk?

І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

13 T he God of Abraham and Isaac and Jacob, the God of our fathers, has glorified his servant Jesus, whom ye delivered up, and denied him in the presence of Pilate, when he had judged that he should be let go.

Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 B ut ye denied the holy and righteous one, and asked that a man a murderer should be granted to you;

Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 b ut the originator of life ye slew, whom God raised from among dead, whereof we are witnesses.

Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

16 A nd, by faith in his name, his name has made this strong whom ye behold and know; and the faith which is by him has given him this complete soundness in the presence of you all.

І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

17 A nd now, brethren, I know that ye did it in ignorance, as also your rulers;

А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

18 b ut God has thus fulfilled what he had announced beforehand by the mouth of all the prophets, that his Christ should suffer.

А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 R epent therefore and be converted, for the blotting out of your sins, so that times of refreshing may come from presence of the Lord,

Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 a nd he may send Jesus Christ, who was foreordained for you,

щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

21 w hom heaven indeed must receive till times of restoring of all things, of which God has spoken by the mouth of his holy prophets since time began.

що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 M oses indeed said, A prophet shall Lord your God raise up to you out of your brethren like me: him shall ye hear in everything whatsoever he shall say to you.

Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

23 A nd it shall be that whatsoever soul shall not hear that prophet shall be destroyed from among the people.

І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

24 A nd indeed all the prophets from Samuel and those in succession after, as many as have spoken, have announced also these days.

Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Y e are the sons of the prophets and of the covenant which God appointed to our fathers, saying to Abraham, And in thy seed shall all the families of the earth be blessed.

Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

26 T o you first God, having raised up his servant, has sent him, blessing you in turning each one from your wickedness.

Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!