1 N ow Peter and John went up together to the temple at the hour of prayer, the ninth hour.

А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

2 A nd a certain man lame from his mother’s womb was carried, whom they laid daily at the gate of the temple which is called Beautiful, to ask alms from those who entered the temple;

І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

3 w ho, seeing Peter and John about to go into the temple, asked for alms.

Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4 A nd fixing his eyes on him, with John, Peter said, “Look at us.”

Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

5 S o he gave them his attention, expecting to receive something from them.

І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6 T hen Peter said, “Silver and gold I do not have, but what I do have I give you: In the name of Jesus Christ of Nazareth, rise up and walk.”

Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

7 A nd he took him by the right hand and lifted him up, and immediately his feet and ankle bones received strength.

І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

8 S o he, leaping up, stood and walked and entered the temple with them—walking, leaping, and praising God.

І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9 A nd all the people saw him walking and praising God.

Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10 T hen they knew that it was he who sat begging alms at the Beautiful Gate of the temple; and they were filled with wonder and amazement at what had happened to him. Preaching in Solomon’s Portico

І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

11 N ow as the lame man who was healed held on to Peter and John, all the people ran together to them in the porch which is called Solomon’s, greatly amazed.

А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12 S o when Peter saw it, he responded to the people: “Men of Israel, why do you marvel at this? Or why look so intently at us, as though by our own power or godliness we had made this man walk?

І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

13 T he God of Abraham, Isaac, and Jacob, the God of our fathers, glorified His Servant Jesus, whom you delivered up and denied in the presence of Pilate, when he was determined to let Him go.

Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14 B ut you denied the Holy One and the Just, and asked for a murderer to be granted to you,

Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15 a nd killed the Prince of life, whom God raised from the dead, of which we are witnesses.

Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

16 A nd His name, through faith in His name, has made this man strong, whom you see and know. Yes, the faith which comes through Him has given him this perfect soundness in the presence of you all.

І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

17 “ Yet now, brethren, I know that you did it in ignorance, as did also your rulers.

А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

18 B ut those things which God foretold by the mouth of all His prophets, that the Christ would suffer, He has thus fulfilled.

А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19 R epent therefore and be converted, that your sins may be blotted out, so that times of refreshing may come from the presence of the Lord,

Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20 a nd that He may send Jesus Christ, who was preached to you before,

щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

21 w hom heaven must receive until the times of restoration of all things, which God has spoken by the mouth of all His holy prophets since the world began.

що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22 F or Moses truly said to the fathers, ‘The L ord your God will raise up for you a Prophet like me from your brethren. Him you shall hear in all things, whatever He says to you.

Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

23 A nd it shall be that every soul who will not hear that Prophet shall be utterly destroyed from among the people.’

І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

24 Y es, and all the prophets, from Samuel and those who follow, as many as have spoken, have also foretold these days.

Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25 Y ou are sons of the prophets, and of the covenant which God made with our fathers, saying to Abraham, ‘And in your seed all the families of the earth shall be blessed.’

Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

26 T o you first, God, having raised up His Servant Jesus, sent Him to bless you, in turning away every one of you from your iniquities.”

Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!