1 P aul, an apostle of Jesus Christ by the will of God, and Timothy our brother, To the church of God which is at Corinth, with all the saints who are in all Achaia:

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

2 G race to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ. Comfort in Suffering

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

3 B lessed be the God and Father of our Lord Jesus Christ, the Father of mercies and God of all comfort,

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

4 w ho comforts us in all our tribulation, that we may be able to comfort those who are in any trouble, with the comfort with which we ourselves are comforted by God.

що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

5 F or as the sufferings of Christ abound in us, so our consolation also abounds through Christ.

Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

6 N ow if we are afflicted, it is for your consolation and salvation, which is effective for enduring the same sufferings which we also suffer. Or if we are comforted, it is for your consolation and salvation.

Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.

7 A nd our hope for you is steadfast, because we know that as you are partakers of the sufferings, so also you will partake of the consolation. Delivered from Suffering

А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

8 F or we do not want you to be ignorant, brethren, of our trouble which came to us in Asia: that we were burdened beyond measure, above strength, so that we despaired even of life.

Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

9 Y es, we had the sentence of death in ourselves, that we should not trust in ourselves but in God who raises the dead,

Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

10 w ho delivered us from so great a death, and does deliver us; in whom we trust that He will still deliver us,

що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

11 y ou also helping together in prayer for us, that thanks may be given by many persons on our behalf for the gift granted to us through many. Paul’s Sincerity

як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

12 F or our boasting is this: the testimony of our conscience that we conducted ourselves in the world in simplicity and godly sincerity, not with fleshly wisdom but by the grace of God, and more abundantly toward you.

Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

13 F or we are not writing any other things to you than what you read or understand. Now I trust you will understand, even to the end

Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,

14 ( as also you have understood us in part), that we are your boast as you also are ours, in the day of the Lord Jesus. Sparing the Church

як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

15 A nd in this confidence I intended to come to you before, that you might have a second benefit—

І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,

16 t o pass by way of you to Macedonia, to come again from Macedonia to you, and be helped by you on my way to Judea.

і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.

17 T herefore, when I was planning this, did I do it lightly? Or the things I plan, do I plan according to the flesh, that with me there should be Yes, Yes, and No, No?

Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

18 B ut as God is faithful, our word to you was not Yes and No.

Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.

19 F or the Son of God, Jesus Christ, who was preached among you by us—by me, Silvanus, and Timothy—was not Yes and No, but in Him was Yes.

Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

20 F or all the promises of God in Him are Yes, and in Him Amen, to the glory of God through us.

Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.

21 N ow He who establishes us with you in Christ and has anointed us is God,

А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,

22 w ho also has sealed us and given us the Spirit in our hearts as a guarantee.

Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.

23 M oreover I call God as witness against my soul, that to spare you I came no more to Corinth.

А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

24 N ot that we have dominion over your faith, but are fellow workers for your joy; for by faith you stand.

не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!