1 N ow it came to pass, afterward, that He went through every city and village, preaching and bringing the glad tidings of the kingdom of God. And the twelve were with Him,

І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були,

2 a nd certain women who had been healed of evil spirits and infirmities—Mary called Magdalene, out of whom had come seven demons,

та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло,

3 a nd Joanna the wife of Chuza, Herod’s steward, and Susanna, and many others who provided for Him from their substance. The Parable of the Sower

і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.

4 A nd when a great multitude had gathered, and they had come to Him from every city, He spoke by a parable:

І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.

5 “ A sower went out to sow his seed. And as he sowed, some fell by the wayside; and it was trampled down, and the birds of the air devoured it.

Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.

6 S ome fell on rock; and as soon as it sprang up, it withered away because it lacked moisture.

Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.

7 A nd some fell among thorns, and the thorns sprang up with it and choked it.

А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.

8 B ut others fell on good ground, sprang up, and yielded a crop a hundredfold.” When He had said these things He cried, “He who has ears to hear, let him hear!” The Purpose of Parables

Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

9 T hen His disciples asked Him, saying, “What does this parable mean?”

Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?

10 A nd He said, “To you it has been given to know the mysteries of the kingdom of God, but to the rest it is given in parables, that ‘Seeing they may not see, And hearing they may not understand.’ The Parable of the Sower Explained

А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.

11 “ Now the parable is this: The seed is the word of God.

Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.

12 T hose by the wayside are the ones who hear; then the devil comes and takes away the word out of their hearts, lest they should believe and be saved.

А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.

13 B ut the ones on the rock are those who, when they hear, receive the word with joy; and these have no root, who believe for a while and in time of temptation fall away.

А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.

14 N ow the ones that fell among thorns are those who, when they have heard, go out and are choked with cares, riches, and pleasures of life, and bring no fruit to maturity.

А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.

15 B ut the ones that fell on the good ground are those who, having heard the word with a noble and good heart, keep it and bear fruit with patience. The Parable of the Revealed Light

А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.

16 “ No one, when he has lit a lamp, covers it with a vessel or puts it under a bed, but sets it on a lampstand, that those who enter may see the light.

А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить.

17 F or nothing is secret that will not be revealed, nor anything hidden that will not be known and come to light.

Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв.

18 T herefore take heed how you hear. For whoever has, to him more will be given; and whoever does not have, even what he seems to have will be taken from him.” Jesus’ Mother and Brothers Come to Him

Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.

19 T hen His mother and brothers came to Him, and could not approach Him because of the crowd.

До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.

20 A nd it was told Him by some, who said, “Your mother and Your brothers are standing outside, desiring to see You.”

І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажають побачити Тебе.

21 B ut He answered and said to them, “My mother and My brothers are these who hear the word of God and do it.” Wind and Wave Obey Jesus

А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!

22 N ow it happened, on a certain day, that He got into a boat with His disciples. And He said to them, “Let us cross over to the other side of the lake.” And they launched out.

І сталось, одного з тих днів увійшов Він до човна, а з Ним Його учні. І сказав Він до них: Переплиньмо на другий бік озера. І відчалили.

23 B ut as they sailed He fell asleep. And a windstorm came down on the lake, and they were filling with water, and were in jeopardy.

А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.

24 A nd they came to Him and awoke Him, saying, “Master, Master, we are perishing!” Then He arose and rebuked the wind and the raging of the water. And they ceased, and there was a calm.

І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!

25 B ut He said to them, “Where is your faith?” And they were afraid, and marveled, saying to one another, “Who can this be? For He commands even the winds and water, and they obey Him!” A Demon-Possessed Man Healed

А до них Він сказав: Де ж ваша віра? І дивувались вони, перестрашені, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?

26 T hen they sailed to the country of the Gadarenes, which is opposite Galilee.

І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї.

27 A nd when He stepped out on the land, there met Him a certain man from the city who had demons for a long time. And he wore no clothes, nor did he live in a house but in the tombs.

І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах.

28 W hen he saw Jesus, he cried out, fell down before Him, and with a loud voice said, “What have I to do with You, Jesus, Son of the Most High God? I beg You, do not torment me!”

А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!

29 F or He had commanded the unclean spirit to come out of the man. For it had often seized him, and he was kept under guard, bound with chains and shackles; and he broke the bonds and was driven by the demon into the wilderness.

Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його.

30 J esus asked him, saying, “What is your name?” And he said, “Legion,” because many demons had entered him.

А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів.

31 A nd they begged Him that He would not command them to go out into the abyss.

І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.

32 N ow a herd of many swine was feeding there on the mountain. So they begged Him that He would permit them to enter them. And He permitted them.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.

33 T hen the demons went out of the man and entered the swine, and the herd ran violently down the steep place into the lake and drowned.

А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.

34 W hen those who fed them saw what had happened, they fled and told it in the city and in the country.

Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.

35 T hen they went out to see what had happened, and came to Jesus, and found the man from whom the demons had departed, sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid.

І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...

36 T hey also who had seen it told them by what means he who had been demon-possessed was healed.

Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.

37 T hen the whole multitude of the surrounding region of the Gadarenes asked Him to depart from them, for they were seized with great fear. And He got into the boat and returned.

І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.

38 N ow the man from whom the demons had departed begged Him that he might be with Him. But Jesus sent him away, saying,

А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:

39 “ Return to your own house, and tell what great things God has done for you.” And he went his way and proclaimed throughout the whole city what great things Jesus had done for him. A Girl Restored to Life and a Woman Healed

Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!

40 S o it was, when Jesus returned, that the multitude welcomed Him, for they were all waiting for Him.

А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли, бо всі чекали Його.

41 A nd behold, there came a man named Jairus, and he was a ruler of the synagogue. And he fell down at Jesus’ feet and begged Him to come to his house,

Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.

42 f or he had an only daughter about twelve years of age, and she was dying. But as He went, the multitudes thronged Him.

Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.

43 N ow a woman, having a flow of blood for twelve years, who had spent all her livelihood on physicians and could not be healed by any,

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,

44 c ame from behind and touched the border of His garment. And immediately her flow of blood stopped.

підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!

45 A nd Jesus said, “Who touched Me?” When all denied it, Peter and those with him said, “Master, the multitudes throng and press You, and You say, ‘Who touched Me?’ ”

А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.

46 B ut Jesus said, “Somebody touched Me, for I perceived power going out from Me.”

Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...

47 N ow when the woman saw that she was not hidden, she came trembling; and falling down before Him, she declared to Him in the presence of all the people the reason she had touched Him and how she was healed immediately.

А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.

48 A nd He said to her, “Daughter, be of good cheer; your faith has made you well. Go in peace.”

Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!

49 W hile He was still speaking, someone came from the ruler of the synagogue’s house, saying to him, “Your daughter is dead. Do not trouble the Teacher.”

Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!

50 B ut when Jesus heard it, He answered him, saying, “Do not be afraid; only believe, and she will be made well.”

Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.

51 W hen He came into the house, He permitted no one to go in except Peter, James, and John, and the father and mother of the girl.

Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.

52 N ow all wept and mourned for her; but He said, “Do not weep; she is not dead, but sleeping.”

А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!

53 A nd they ridiculed Him, knowing that she was dead.

І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.

54 B ut He put them all outside, took her by the hand and called, saying, “Little girl, arise.”

А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!

55 T hen her spirit returned, and she arose immediately. And He commanded that she be given something to eat.

І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.

56 A nd her parents were astonished, but He charged them to tell no one what had happened.

І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.