1 N ow three years passed without war between Syria and Israel.

І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

2 T hen it came to pass, in the third year, that Jehoshaphat the king of Judah went down to visit the king of Israel.

І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.

3 A nd the king of Israel said to his servants, “Do you know that Ramoth in Gilead is ours, but we hesitate to take it out of the hand of the king of Syria?”

І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.

4 S o he said to Jehoshaphat, “Will you go with me to fight at Ramoth Gilead?” Jehoshaphat said to the king of Israel, “I am as you are, my people as your people, my horses as your horses.”

І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!

5 A lso Jehoshaphat said to the king of Israel, “Please inquire for the word of the Lord today.”

І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!

6 T hen the king of Israel gathered the prophets together, about four hundred men, and said to them, “Shall I go against Ramoth Gilead to fight, or shall I refrain?” So they said, “Go up, for the Lord will deliver it into the hand of the king.”

І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.

7 A nd Jehoshaphat said, “ Is there not still a prophet of the Lord here, that we may inquire of Him?”

І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.

8 S o the king of Israel said to Jehoshaphat, “ There is still one man, Micaiah the son of Imlah, by whom we may inquire of the Lord; but I hate him, because he does not prophesy good concerning me, but evil.” And Jehoshaphat said, “Let not the king say such things!”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!

9 T hen the king of Israel called an officer and said, “Bring Micaiah the son of Imlah quickly!”

І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!

10 T he king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah, having put on their robes, sat each on his throne, at a threshing floor at the entrance of the gate of Samaria; and all the prophets prophesied before them.

І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

11 N ow Zedekiah the son of Chenaanah had made horns of iron for himself; and he said, “Thus says the Lord: ‘With these you shall gore the Syrians until they are destroyed.’”

А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!

12 A nd all the prophets prophesied so, saying, “Go up to Ramoth Gilead and prosper, for the Lord will deliver it into the king’s hand.”

І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.

13 T hen the messenger who had gone to call Micaiah spoke to him, saying, “Now listen, the words of the prophets with one accord encourage the king. Please, let your word be like the word of one of them, and speak encouragement.”

А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.

14 A nd Micaiah said, “ As the Lord lives, whatever the Lord says to me, that I will speak.”

І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!

15 T hen he came to the king; and the king said to him, “Micaiah, shall we go to war against Ramoth Gilead, or shall we refrain?” And he answered him, “Go and prosper, for the Lord will deliver it into the hand of the king!”

І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.

16 S o the king said to him, “How many times shall I make you swear that you tell me nothing but the truth in the name of the Lord ?”

І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?

17 T hen he said, “I saw all Israel scattered on the mountains, as sheep that have no shepherd. And the Lord said, ‘These have no master. Let each return to his house in peace.’”

А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.

18 A nd the king of Israel said to Jehoshaphat, “Did I not tell you he would not prophesy good concerning me, but evil?”

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

19 T hen Micaiah said, “Therefore hear the word of the Lord: I saw the Lord sitting on His throne, and all the host of heaven standing by, on His right hand and on His left.

А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.

20 A nd the Lord said, ‘Who will persuade Ahab to go up, that he may fall at Ramoth Gilead?’ So one spoke in this manner, and another spoke in that manner.

І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.

21 T hen a spirit came forward and stood before the Lord, and said, ‘I will persuade him.’

І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

22 T he Lord said to him, ‘In what way?’ So he said, ‘I will go out and be a lying spirit in the mouth of all his prophets.’ And the Lord said, ‘You shall persuade him, and also prevail. Go out and do so.’

А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

23 T herefore look! The Lord has put a lying spirit in the mouth of all these prophets of yours, and the Lord has declared disaster against you.”

А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...

24 N ow Zedekiah the son of Chenaanah went near and struck Micaiah on the cheek, and said, “Which way did the spirit from the Lord go from me to speak to you?”

І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

25 A nd Micaiah said, “Indeed, you shall see on that day when you go into an inner chamber to hide!”

А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.

26 S o the king of Israel said, “Take Micaiah, and return him to Amon the governor of the city and to Joash the king’s son;

І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,

27 a nd say, ‘Thus says the king: “Put this fellow in prison, and feed him with bread of affliction and water of affliction, until I come in peace.”’”

та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

28 B ut Micaiah said, “If you ever return in peace, the Lord has not spoken by me.” And he said, “Take heed, all you people!” Ahab Dies in Battle

А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!

29 S o the king of Israel and Jehoshaphat the king of Judah went up to Ramoth Gilead.

І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

30 A nd the king of Israel said to Jehoshaphat, “I will disguise myself and go into battle; but you put on your robes.” So the king of Israel disguised himself and went into battle.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.

31 N ow the king of Syria had commanded the thirty-two captains of his chariots, saying, “Fight with no one small or great, but only with the king of Israel.”

А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.

32 S o it was, when the captains of the chariots saw Jehoshaphat, that they said, “Surely it is the king of Israel!” Therefore they turned aside to fight against him, and Jehoshaphat cried out.

І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.

33 A nd it happened, when the captains of the chariots saw that it was not the king of Israel, that they turned back from pursuing him.

І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

34 N ow a certain man drew a bow at random, and struck the king of Israel between the joints of his armor. So he said to the driver of his chariot, “Turn around and take me out of the battle, for I am wounded.”

А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...

35 T he battle increased that day; and the king was propped up in his chariot, facing the Syrians, and died at evening. The blood ran out from the wound onto the floor of the chariot.

І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.

36 T hen, as the sun was going down, a shout went throughout the army, saying, “Every man to his city, and every man to his own country!”

А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!

37 S o the king died, and was brought to Samaria. And they buried the king in Samaria.

І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

38 T hen someone washed the chariot at a pool in Samaria, and the dogs licked up his blood while the harlots bathed, according to the word of the Lord which He had spoken.

І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.

39 N ow the rest of the acts of Ahab, and all that he did, the ivory house which he built and all the cities that he built, are they not written in the book of the chronicles of the kings of Israel?

А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

40 S o Ahab rested with his fathers. Then Ahaziah his son reigned in his place. Jehoshaphat Reigns in Judah

І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.

41 J ehoshaphat the son of Asa had become king over Judah in the fourth year of Ahab king of Israel.

А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.

42 J ehoshaphat was thirty-five years old when he became king, and he reigned twenty-five years in Jerusalem. His mother’s name was Azubah the daughter of Shilhi.

Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.

43 A nd he walked in all the ways of his father Asa. He did not turn aside from them, doing what was right in the eyes of the Lord. Nevertheless the high places were not taken away, for the people offered sacrifices and burned incense on the high places.

І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.

44 A lso Jehoshaphat made peace with the king of Israel.

І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

45 N ow the rest of the acts of Jehoshaphat, the might that he showed, and how he made war, are they not written in the book of the chronicles of the kings of Judah?

А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

46 A nd the rest of the perverted persons, who remained in the days of his father Asa, he banished from the land.

А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.

47 T here was then no king in Edom, only a deputy of the king.

А царя не було в Едомі, був намісник царів.

48 J ehoshaphat made merchant ships to go to Ophir for gold; but they never sailed, for the ships were wrecked at Ezion Geber.

А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.

49 T hen Ahaziah the son of Ahab said to Jehoshaphat, “Let my servants go with your servants in the ships.” But Jehoshaphat would not.

Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.

50 A nd Jehoshaphat rested with his fathers, and was buried with his fathers in the City of David his father. Then Jehoram his son reigned in his place. Ahaziah Reigns in Israel

І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

51 A haziah the son of Ahab became king over Israel in Samaria in the seventeenth year of Jehoshaphat king of Judah, and reigned two years over Israel.

Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.

52 H e did evil in the sight of the Lord, and walked in the way of his father and in the way of his mother and in the way of Jeroboam the son of Nebat, who had made Israel sin;

І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

53 f or he served Baal and worshiped him, and provoked the Lord God of Israel to anger, according to all that his father had done.

І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.