1 T hen God remembered Noah, and every living thing, and all the animals that were with him in the ark. And God made a wind to pass over the earth, and the waters subsided.

І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

2 T he fountains of the deep and the windows of heaven were also stopped, and the rain from heaven was restrained.

І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

3 A nd the waters receded continually from the earth. At the end of the hundred and fifty days the waters decreased.

І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

4 T hen the ark rested in the seventh month, the seventeenth day of the month, on the mountains of Ararat.

А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

5 A nd the waters decreased continually until the tenth month. In the tenth month, on the first day of the month, the tops of the mountains were seen.

І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

6 S o it came to pass, at the end of forty days, that Noah opened the window of the ark which he had made.

І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

7 T hen he sent out a raven, which kept going to and fro until the waters had dried up from the earth.

І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8 H e also sent out from himself a dove, to see if the waters had receded from the face of the ground.

І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

9 B ut the dove found no resting place for the sole of her foot, and she returned into the ark to him, for the waters were on the face of the whole earth. So he put out his hand and took her, and drew her into the ark to himself.

Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

10 A nd he waited yet another seven days, and again he sent the dove out from the ark.

І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

11 T hen the dove came to him in the evening, and behold, a freshly plucked olive leaf was in her mouth; and Noah knew that the waters had receded from the earth.

І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

12 S o he waited yet another seven days and sent out the dove, which did not return again to him anymore.

І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

13 A nd it came to pass in the six hundred and first year, in the first month, the first day of the month, that the waters were dried up from the earth; and Noah removed the covering of the ark and looked, and indeed the surface of the ground was dry.

І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

14 A nd in the second month, on the twenty-seventh day of the month, the earth was dried.

А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

15 T hen God spoke to Noah, saying,

І промовив Ноєві Господь, кажучи:

16 “ Go out of the ark, you and your wife, and your sons and your sons’ wives with you.

Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

17 B ring out with you every living thing of all flesh that is with you: birds and cattle and every creeping thing that creeps on the earth, so that they may abound on the earth, and be fruitful and multiply on the earth.”

Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

18 S o Noah went out, and his sons and his wife and his sons’ wives with him.

І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

19 E very animal, every creeping thing, every bird, and whatever creeps on the earth, according to their families, went out of the ark. God’s Covenant with Creation

Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

20 T hen Noah built an altar to the Lord, and took of every clean animal and of every clean bird, and offered burnt offerings on the altar.

І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

21 A nd the Lord smelled a soothing aroma. Then the Lord said in His heart, “I will never again curse the ground for man’s sake, although the imagination of man’s heart is evil from his youth; nor will I again destroy every living thing as I have done.

І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

22 “ While the earth remains, Seedtime and harvest, Cold and heat, Winter and summer, And day and night Shall not cease.”

Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!