1 N ow when the people complained, it displeased the Lord; for the Lord heard it, and His anger was aroused. So the fire of the Lord burned among them, and consumed some in the outskirts of the camp.

І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.

2 T hen the people cried out to Moses, and when Moses prayed to the Lord, the fire was quenched.

І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.

3 S o he called the name of the place Taberah, because the fire of the Lord had burned among them.

І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 N ow the mixed multitude who were among them yielded to intense craving; so the children of Israel also wept again and said: “Who will give us meat to eat?

А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?

5 W e remember the fish which we ate freely in Egypt, the cucumbers, the melons, the leeks, the onions, and the garlic;

Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 b ut now our whole being is dried up; there is nothing at all except this manna before our eyes!”

А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.

7 N ow the manna was like coriander seed, and its color like the color of bdellium.

А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.

8 T he people went about and gathered it, ground it on millstones or beat it in the mortar, cooked it in pans, and made cakes of it; and its taste was like the taste of pastry prepared with oil.

Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.

9 A nd when the dew fell on the camp in the night, the manna fell on it.

А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.

10 T hen Moses heard the people weeping throughout their families, everyone at the door of his tent; and the anger of the Lord was greatly aroused; Moses also was displeased.

І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.

11 S o Moses said to the Lord, “Why have You afflicted Your servant? And why have I not found favor in Your sight, that You have laid the burden of all these people on me?

І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?

12 D id I conceive all these people? Did I beget them, that You should say to me, ‘Carry them in your bosom, as a guardian carries a nursing child,’ to the land which You swore to their fathers?

Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?

13 W here am I to get meat to give to all these people? For they weep all over me, saying, ‘Give us meat, that we may eat.’

Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!

14 I am not able to bear all these people alone, because the burden is too heavy for me.

Не подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!

15 I f You treat me like this, please kill me here and now—if I have found favor in Your sight—and do not let me see my wretchedness!” The Seventy Elders

А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!

16 S o the Lord said to Moses: “Gather to Me seventy men of the elders of Israel, whom you know to be the elders of the people and officers over them; bring them to the tabernacle of meeting, that they may stand there with you.

І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 T hen I will come down and talk with you there. I will take of the Spirit that is upon you and will put the same upon them; and they shall bear the burden of the people with you, that you may not bear it yourself alone.

І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.

18 T hen you shall say to the people, ‘Consecrate yourselves for tomorrow, and you shall eat meat; for you have wept in the hearing of the Lord, saying, “Who will give us meat to eat? For it was well with us in Egypt.” Therefore the Lord will give you meat, and you shall eat.

А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Y ou shall eat, not one day, nor two days, nor five days, nor ten days, nor twenty days,

Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 b ut for a whole month, until it comes out of your nostrils and becomes loathsome to you, because you have despised the Lord who is among you, and have wept before Him, saying, “Why did we ever come up out of Egypt?”’”

але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?

21 A nd Moses said, “The people whom I am among are six hundred thousand men on foot; yet You have said, ‘I will give them meat, that they may eat for a whole month.’

І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.

22 S hall flocks and herds be slaughtered for them, to provide enough for them? Or shall all the fish of the sea be gathered together for them, to provide enough for them?”

Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?

23 A nd the Lord said to Moses, “Has the Lord ’s arm been shortened? Now you shall see whether what I say will happen to you or not.”

А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.

24 S o Moses went out and told the people the words of the Lord, and he gathered the seventy men of the elders of the people and placed them around the tabernacle.

І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.

25 T hen the Lord came down in the cloud, and spoke to him, and took of the Spirit that was upon him, and placed the same upon the seventy elders; and it happened, when the Spirit rested upon them, that they prophesied, although they never did so again.

І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 B ut two men had remained in the camp: the name of one was Eldad, and the name of the other Medad. And the Spirit rested upon them. Now they were among those listed, but who had not gone out to the tabernacle; yet they prophesied in the camp.

І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.

27 A nd a young man ran and told Moses, and said, “Eldad and Medad are prophesying in the camp.”

І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!

28 S o Joshua the son of Nun, Moses’ assistant, one of his choice men, answered and said, “Moses my lord, forbid them!”

І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!

29 T hen Moses said to him, “Are you zealous for my sake? Oh, that all the Lord ’s people were prophets and that the Lord would put His Spirit upon them!”

І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!

30 A nd Moses returned to the camp, he and the elders of Israel. The Lord Sends Quail

І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.

31 N ow a wind went out from the Lord, and it brought quail from the sea and left them fluttering near the camp, about a day’s journey on this side and about a day’s journey on the other side, all around the camp, and about two cubits above the surface of the ground.

І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 A nd the people stayed up all that day, all night, and all the next day, and gathered the quail (he who gathered least gathered ten homers); and they spread them out for themselves all around the camp.

І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.

33 B ut while the meat was still between their teeth, before it was chewed, the wrath of the Lord was aroused against the people, and the Lord struck the people with a very great plague.

Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...

34 S o he called the name of that place Kibroth Hattaavah, because there they buried the people who had yielded to craving.

І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.

35 F rom Kibroth Hattaavah the people moved to Hazeroth, and camped at Hazeroth.

З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.