1 N ow it came to pass when Adoni-Zedek king of Jerusalem heard how Joshua had taken Ai and had utterly destroyed it—as he had done to Jericho and its king, so he had done to Ai and its king—and how the inhabitants of Gibeon had made peace with Israel and were among them,

І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 t hat they feared greatly, because Gibeon was a great city, like one of the royal cities, and because it was greater than Ai, and all its men were mighty.

то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

3 T herefore Adoni-Zedek king of Jerusalem sent to Hoham king of Hebron, Piram king of Jarmuth, Japhia king of Lachish, and Debir king of Eglon, saying,

І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

4 “ Come up to me and help me, that we may attack Gibeon, for it has made peace with Joshua and with the children of Israel.”

Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.

5 T herefore the five kings of the Amorites, the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon, gathered together and went up, they and all their armies, and camped before Gibeon and made war against it.

І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.

6 A nd the men of Gibeon sent to Joshua at the camp at Gilgal, saying, “Do not forsake your servants; come up to us quickly, save us and help us, for all the kings of the Amorites who dwell in the mountains have gathered together against us.”

І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.

7 S o Joshua ascended from Gilgal, he and all the people of war with him, and all the mighty men of valor.

І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.

8 A nd the Lord said to Joshua, “Do not fear them, for I have delivered them into your hand; not a man of them shall stand before you.”

І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.

9 J oshua therefore came upon them suddenly, having marched all night from Gilgal.

І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.

10 S o the Lord routed them before Israel, killed them with a great slaughter at Gibeon, chased them along the road that goes to Beth Horon, and struck them down as far as Azekah and Makkedah.

І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

11 A nd it happened, as they fled before Israel and were on the descent of Beth Horon, that the Lord cast down large hailstones from heaven on them as far as Azekah, and they died. There were more who died from the hailstones than the children of Israel killed with the sword.

І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.

12 T hen Joshua spoke to the Lord in the day when the Lord delivered up the Amorites before the children of Israel, and he said in the sight of Israel: “Sun, stand still over Gibeon; And Moon, in the Valley of Aijalon.”

Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

13 S o the sun stood still, And the moon stopped, Till the people had revenge Upon their enemies. Is this not written in the Book of Jasher? So the sun stood still in the midst of heaven, and did not hasten to go down for about a whole day.

І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.

14 A nd there has been no day like that, before it or after it, that the Lord heeded the voice of a man; for the Lord fought for Israel.

І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.

15 T hen Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal. The Amorite Kings Executed

І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.

16 B ut these five kings had fled and hidden themselves in a cave at Makkedah.

А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.

17 A nd it was told Joshua, saying, “The five kings have been found hidden in the cave at Makkedah.”

І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.

18 S o Joshua said, “Roll large stones against the mouth of the cave, and set men by it to guard them.

А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

19 A nd do not stay there yourselves, but pursue your enemies, and attack their rear guard. Do not allow them to enter their cities, for the Lord your God has delivered them into your hand.”

А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.

20 T hen it happened, while Joshua and the children of Israel made an end of slaying them with a very great slaughter, till they had finished, that those who escaped entered fortified cities.

І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,

21 A nd all the people returned to the camp, to Joshua at Makkedah, in peace. No one moved his tongue against any of the children of Israel.

то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

22 T hen Joshua said, “Open the mouth of the cave, and bring out those five kings to me from the cave.”

І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.

23 A nd they did so, and brought out those five kings to him from the cave: the king of Jerusalem, the king of Hebron, the king of Jarmuth, the king of Lachish, and the king of Eglon.

І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

24 S o it was, when they brought out those kings to Joshua, that Joshua called for all the men of Israel, and said to the captains of the men of war who went with him, “Come near, put your feet on the necks of these kings.” And they drew near and put their feet on their necks.

І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.

25 T hen Joshua said to them, “Do not be afraid, nor be dismayed; be strong and of good courage, for thus the Lord will do to all your enemies against whom you fight.”

І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.

26 A nd afterward Joshua struck them and killed them, and hanged them on five trees; and they were hanging on the trees until evening.

А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.

27 S o it was at the time of the going down of the sun that Joshua commanded, and they took them down from the trees, cast them into the cave where they had been hidden, and laid large stones against the cave’s mouth, which remain until this very day. Conquest of the Southland

І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.

28 O n that day Joshua took Makkedah, and struck it and its king with the edge of the sword. He utterly destroyed them —all the people who were in it. He let none remain. He also did to the king of Makkedah as he had done to the king of Jericho.

А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

29 T hen Joshua passed from Makkedah, and all Israel with him, to Libnah; and they fought against Libnah.

А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

30 A nd the Lord also delivered it and its king into the hand of Israel; he struck it and all the people who were in it with the edge of the sword. He let none remain in it, but did to its king as he had done to the king of Jericho.

І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

31 T hen Joshua passed from Libnah, and all Israel with him, to Lachish; and they encamped against it and fought against it.

І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.

32 A nd the Lord delivered Lachish into the hand of Israel, who took it on the second day, and struck it and all the people who were in it with the edge of the sword, according to all that he had done to Libnah.

І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.

33 T hen Horam king of Gezer came up to help Lachish; and Joshua struck him and his people, until he left him none remaining.

Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

34 F rom Lachish Joshua passed to Eglon, and all Israel with him; and they encamped against it and fought against it.

І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.

35 T hey took it on that day and struck it with the edge of the sword; all the people who were in it he utterly destroyed that day, according to all that he had done to Lachish.

І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.

36 S o Joshua went up from Eglon, and all Israel with him, to Hebron; and they fought against it.

І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

37 A nd they took it and struck it with the edge of the sword—its king, all its cities, and all the people who were in it; he left none remaining, according to all that he had done to Eglon, but utterly destroyed it and all the people who were in it.

І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.

38 T hen Joshua returned, and all Israel with him, to Debir; and they fought against it.

І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

39 A nd he took it and its king and all its cities; they struck them with the edge of the sword and utterly destroyed all the people who were in it. He left none remaining; as he had done to Hebron, so he did to Debir and its king, as he had done also to Libnah and its king.

І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

40 S o Joshua conquered all the land: the mountain country and the South and the lowland and the wilderness slopes, and all their kings; he left none remaining, but utterly destroyed all that breathed, as the Lord God of Israel had commanded.

І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

41 A nd Joshua conquered them from Kadesh Barnea as far as Gaza, and all the country of Goshen, even as far as Gibeon.

І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

42 A ll these kings and their land Joshua took at one time, because the Lord God of Israel fought for Israel.

А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

43 T hen Joshua returned, and all Israel with him, to the camp at Gilgal.

І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.