1 D o we begin again to commend ourselves? Or do we need, as some others, epistles of commendation to you or letters of commendation from you?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

2 Y ou are our epistle written in our hearts, known and read by all men;

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 c learly you are an epistle of Christ, ministered by us, written not with ink but by the Spirit of the living God, not on tablets of stone but on tablets of flesh, that is, of the heart. The Spirit, Not the Letter

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

4 A nd we have such trust through Christ toward God.

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 N ot that we are sufficient of ourselves to think of anything as being from ourselves, but our sufficiency is from God,

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 w ho also made us sufficient as ministers of the new covenant, not of the letter but of the Spirit; for the letter kills, but the Spirit gives life. Glory of the New Covenant

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

7 B ut if the ministry of death, written and engraved on stones, was glorious, so that the children of Israel could not look steadily at the face of Moses because of the glory of his countenance, which glory was passing away,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

8 h ow will the ministry of the Spirit not be more glorious?

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

9 F or if the ministry of condemnation had glory, the ministry of righteousness exceeds much more in glory.

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 F or even what was made glorious had no glory in this respect, because of the glory that excels.

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 F or if what is passing away was glorious, what remains is much more glorious.

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 T herefore, since we have such hope, we use great boldness of speech—

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

13 u nlike Moses, who put a veil over his face so that the children of Israel could not look steadily at the end of what was passing away.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 B ut their minds were blinded. For until this day the same veil remains unlifted in the reading of the Old Testament, because the veil is taken away in Christ.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

15 B ut even to this day, when Moses is read, a veil lies on their heart.

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

16 N evertheless when one turns to the Lord, the veil is taken away.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

17 N ow the Lord is the Spirit; and where the Spirit of the Lord is, there is liberty.

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

18 B ut we all, with unveiled face, beholding as in a mirror the glory of the Lord, are being transformed into the same image from glory to glory, just as by the Spirit of the Lord.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.