1 A re we starting to commend ourselves again? Or we do not, like some, need written credentials or letters of recommendation to you or from you, ?

Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?

2 y ou yourselves are our letter of recommendation (our credentials), written in your hearts, to be known (perceived, recognized) and read by everybody.

Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!

3 Y ou show and make obvious that you are a letter from Christ delivered by us, not written with ink but with Spirit of living God, not on tablets of stone but on tablets of human hearts.

Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.

4 S uch is the reliance and confidence that we have through Christ toward and with reference to God.

Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,

5 N ot that we are fit (qualified and sufficient in ability) of ourselves to form personal judgments or to claim or count anything as coming from us, but our power and ability and sufficiency are from God.

не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.

6 W ho has qualified us as ministers and dispensers of a new covenant, not of the letter (of legally written code) but of the Spirit; for the code kills, but the Spirit makes alive.

І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.

7 N ow if the dispensation of death engraved in letters on stone, was inaugurated with such glory and splendor that the Israelites were not able to look steadily at the face of Moses because of its brilliance, that was to fade and pass away,

Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,

8 W hy should not the dispensation of the Spirit '> ministry whose task it is to cause men to obtain and be governed by the Holy Spirit] be attended with much greater and more splendid glory?

скільки ж більш буде в славі те служіння духа!

9 F or if the service that condemns had glory, how infinitely more abounding in splendor and glory must be the service that makes righteous!

Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!

10 I ndeed, in view of this fact, what once had splendor '> the glory of the Law in the face of Moses] has come to have no splendor at all, because of the overwhelming glory that exceeds and excels it '> the glory of the Gospel in the face of Jesus Christ].

Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,

11 F or if that which was but passing and fading away came with splendor, how much more must that which remains and is permanent abide in glory and splendor!

бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!

12 S ince we have such hope (such joyful and confident expectation), we speak very freely and openly and fearlessly.

Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,

13 N or like Moses, who put a veil over his face so that the Israelites might not gaze upon the finish of the vanishing.

а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.

14 I n fact, their minds were grown hard and calloused; for until this present day, when the Old Testament (the old covenant) is being read, that same veil still lies, not being lifted that in Christ it is made void and done away.

Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.

15 Y es, down to this day whenever Moses is read, a veil lies upon their minds and hearts.

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,

16 B ut whenever a person turns to the Lord, the veil is stripped off and taken away.

коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.

17 N ow the Lord is the Spirit, and where the Spirit of the Lord is, there is liberty (emancipation from bondage, freedom).

Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.

18 A nd all of us, as with unveiled face, continued to behold as in a mirror the glory of the Lord, are constantly being transfigured into His very own image in ever increasing splendor and from one degree of glory to another; from the Lord the Spirit.

Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.