1 N ow the Lord appeared to Abraham by the oaks or terebinths of Mamre; as he sat at the door of his tent in the heat of the day,

І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.

2 H e lifted up his eyes and looked, and behold, three men stood at a little distance from him. He ran from the tent door to meet them and bowed himself to the ground

І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,

3 A nd said, My lord, if now I have found favor in your sight, do not pass by your servant, I beg of you.

та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!

4 L et a little water be brought, and you may wash your feet and recline and rest yourselves under the tree.

Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.

5 A nd I will bring a morsel (mouthful) of bread to refresh and sustain your hearts before you go on further—for that is why you have come to your servant. And they replied, Do as you have said.

І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.

6 S o Abraham hastened into the tent to Sarah and said, Quickly get ready three measures of fine meal, knead it, and bake cakes.

І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.

7 A nd Abraham ran to the herd and brought a calf tender and good and gave it to the young man; then he hastened to prepare it.

І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.

8 A nd he took curds and milk and the calf which he had made ready, and set it before; and he stood by them under the tree while they ate.

І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.

9 A nd they said to him, Where is Sarah your wife? And he said, in the tent.

І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.

10 s aid, I will surely return to you when the season comes round, and behold, Sarah your wife will have a son. And Sarah was listening and heard it at the tent door which was behind Him.

І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.

11 N ow Abraham and Sarah were old, well advanced in years; it had ceased to be with Sarah as with women..

Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.

12 T herefore Sarah laughed to herself, saying, After I have become aged shall I have pleasure and delight, my lord (husband), being old also?

І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!

13 A nd the Lord asked Abraham, Why did Sarah laugh, saying, Shall I really bear a child when I am so old?

І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?

14 I s anything too hard or too wonderful for the Lord? At the appointed time, when the season comes around, I will return to you and Sarah shall have borne a son.

Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.

15 T hen Sarah denied it, saying, I did not laugh; for she was afraid. And He said, No, but you did laugh.

А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!

16 T he men rose up from there and faced toward Sodom, and Abraham went with them to bring them on the way.

І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.

17 A nd the Lord said, Shall I hide from Abraham what I am going to do,

А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?

18 S ince Abraham shall surely become a great and mighty nation, and all the nations of the earth shall be blessed through him and shall bless themselves by him?

Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!

19 F or I have known (chosen, acknowledged) him, so that he may teach and command his children and the sons of his house after him to keep the way of the Lord and to do what is just and righteous, so that the Lord may bring Abraham what He has promised him.

Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.

20 A nd the Lord said, Because the shriek of Sodom and Gomorrah is great and their sin is exceedingly grievous,

І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,

21 I will go down now and see whether they have done altogether as is the cry of it which has come to Me; and if not, I will know.

зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.

22 N ow the men turned from there and went toward Sodom, but Abraham still stood before the Lord.

І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.

23 A nd Abraham came close and said, Will You destroy the righteous (those upright and in right standing with God) together with the wicked?

І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?

24 S uppose there are in the city fifty righteous; will You destroy the place and not spare it for the fifty righteous in it?

Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?

25 F ar be it from You to do such a thing—to slay the righteous with the wicked, so that the righteous fare as do the wicked! Far be it from You! Shall not the Judge of all the earth execute judgment and do righteously?

Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?

26 A nd the Lord said, If I find in the city of Sodom fifty righteous (upright and in right standing with God), I will spare the whole place for their sake.

І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.

27 A braham answered, Behold now, I who am but dust and ashes have taken upon myself to speak to the Lord.

І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.

28 I f five of the fifty righteous should be lacking—will You destroy the whole city for lack of five? He said, If I find forty-five, I will not destroy it.

Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!

29 A nd spoke to Him yet again, and said, Suppose forty shall be found there. And He said, I will not do it for forty’s sake.

І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!

30 T hen said to Him, Oh, let not the Lord be angry, and I will speak. Suppose thirty shall be found there. And He answered, I will not do it if I find thirty there.

І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!

31 A nd said, Behold now, I have taken upon myself to speak to the Lord. Suppose twenty shall be found there. And replied, I will not destroy it for twenty’s sake.

І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!

32 A nd he said, Oh, let not the Lord be angry, and I will speak again only this once. Suppose ten shall be found there. And said, I will not destroy it for ten’s sake.

І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!

33 A nd the Lord went His way when He had finished speaking with Abraham, and Abraham returned to his place.

І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.