1 A nd immediately when it was morning, the chief priests, with the elders and scribes and the whole council, held a consultation; and when they had bound Jesus, they took Him away '> violently] and handed Him over to Pilate.

А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

2 A nd Pilate inquired of Him, Are You the King of the Jews? And He replied, It is as you say.

А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...

3 A nd the chief priests kept accusing Him of many things.

А первосвященики міцно Його винуватили.

4 A nd Pilate again asked Him, Have You no answer to make? See how many charges they are bringing against You!

Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!

5 B ut Jesus made no further answer at all, so that Pilate wondered and marveled.

А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.

6 N ow at the Feast he set free for them any one prisoner whom they requested.

На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.

7 A nd among the rioters in the prison who had committed murder in the insurrection there was a man named Barabbas.

Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.

8 A nd the throng came up and began asking Pilate to do as he usually did for them.

Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.

9 A nd he replied to them, Do you wish me to set free for you the King of the Jews?

Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?

10 F or he was aware that it was '> because they were prompted] by envy that the chief priests had delivered Him up.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.

11 B ut the chief priests stirred up the crowd to get him to release for them Barabbas instead.

А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.

12 A nd again Pilate said to them, Then what shall I do with the Man Whom you call the King of the Jews?

Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?

13 A nd they shouted back again, Crucify Him!

Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!

14 B ut Pilate said to them, Why? What has He done that is evil? But they shouted with all their might all the more, Crucify Him '> at once]!

Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...

15 S o Pilate, wishing to satisfy the crowd, set Barabbas free for them; and after having Jesus whipped, he handed over to be crucified.

Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.

16 T hen the soldiers led Him away to the courtyard inside the palace, that is, the Praetorium, and they called the entire detachment of soldiers together.

Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.

17 A nd they dressed Him in purple, and, weaving together a crown of thorns, they placed it on Him.

І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.

18 A nd they began to salute Him, Hail (greetings, good health to You, long life to You), King of the Jews!

І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!

19 A nd they struck His head with a staff made of a reed and spat on Him and kept bowing their knees in homage to Him.

І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...

20 A nd when they had making sport of Him, they took the purple off of Him and put His own clothes on Him. And they led Him out to crucify Him.

І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.

21 A nd they forced a passerby, Simon of Cyrene, the father of Alexander and Rufus, who was coming in from the field (country), to carry His cross.

І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

22 A nd they led Him to Golgotha, meaning The Place of a Skull.

І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

23 A nd they give Him wine mingled with myrrh, but He would not take it.

І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

24 A nd they crucified Him; and they divided His garments and distributed them among themselves, throwing lots for them to decide who should take what.

І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

25 A nd it was the third hour (about nine o’clock in the morning) when they crucified Him.

Була ж третя година, як Його розп'яли.

26 A nd the inscription of the accusation against Him was written above, The King of the Jews.

І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

27 A nd with Him they crucified two robbers, one on right hand and one on His left.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

28 A nd the Scripture was fulfilled which says, He was counted among the transgressors.

І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

29 A nd those who passed by kept reviling Him and reproaching Him abusively in harsh and insolent language, wagging their heads and saying, Aha! You Who would destroy the temple and build it in three days,

А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

30 N ow rescue Yourself '> from death], coming down from the cross!

зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

31 S o also the chief priests, with the scribes, made sport of Him to one another, saying, He rescued others '> from death]; Himself He is unable to rescue.

Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

32 L et the Christ (the Messiah), the King of Israel, come down now from the cross, that we may see and trust in and rely on Him and adhere to Him! Those who were crucified with Him also reviled and reproached Him.

Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

33 A nd when the sixth hour (about midday) had come, there was darkness over the whole land until the ninth hour (about three o’clock).

А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.

34 A nd at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, Eloi, Eloi, lama sabachthani?—which means, My God, My God, why have You forsaken Me '> deserting Me and leaving Me helpless and abandoned]?

О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?

35 A nd some of those standing by, hearing it, said, See! He is calling Elijah!

Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!

36 A nd one man ran, and, filling a sponge with vinegar (a mixture of sour wine and water), put it on a staff made of a reed and gave it to Him to drink, saying, Hold off! Let us see whether Elijah come to take Him down.

А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!

37 A nd Jesus uttered a loud cry, and breathed out His life.

А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...

38 A nd the curtain of the temple was torn in two from top to bottom.

І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.

39 A nd when the centurion who stood facing Him saw Him expire this way, he said, Really, this Man was God’s Son!

А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!

40 N ow some women were there also, looking on from a distance, among whom were Mary Magdalene, and Mary the mother of James the younger and of Joses, and Salome,

Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,

41 W ho, when was in Galilee, were in the habit of accompanying and ministering to Him; and also many other who had come up with Him to Jerusalem.

що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.

42 A s evening had already come, since it was the day of Preparation, that is, before the Sabbath,

А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

43 J oseph, he of Arimathea, noble and honorable in rank and a respected member of the council (Sanhedrin), who was himself waiting for the kingdom of God, daring the consequences, took courage and ventured to go to Pilate and asked for the body of Jesus.

прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

44 B ut Pilate wondered whether He was dead so soon, and, having called the centurion, he asked him whether was already dead.

А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

45 A nd when he learned from the centurion, he gave the body to Joseph.

І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

46 A nd Joseph bought a linen cloth '> for swathing dead bodies], and, taking Him down from the cross, he rolled Him up in the linen cloth and placed Him in a tomb which had been hewn out of a rock. Then he rolled a stone against the door of the tomb.

А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

47 A nd Mary Magdalene and Mary of Joses were '> attentively] observing where He was laid.

Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.