1 N ow when Sanballat, Tobiah, Geshem the Arab, and the rest of our enemies heard that I had built the wall and that there was no breach left in it, although at that time I had not set up the doors in the gates,

І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

2 S anballat and Geshem sent to me, saying, Come, let us meet together in one of the villages in the plain of Ono. But they intended to do me harm.

то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...

3 A nd I sent messengers to them, saying, I am doing a great work and cannot come down. Why should the work stop while I leave to come down to you?

І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

4 T hey sent to me four times this way, and I answered them as before.

І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

5 T hen Sanballat sent his servant to me again the fifth time with an open letter.

І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

6 I n it was written: It is reported among the neighboring nations, and Gashmu says it, that you and the Jews plan to rebel; therefore you are building the wall, that you may be their king, according to the report.

А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

7 A lso you have set up prophets to announce concerning you in Jerusalem, There is a king in Judah. And now this will be reported to the king. So, come now and let us take counsel together.

Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!

8 I replied to him, No such things as you say have been done; you are inventing them out of your own heart and mind.

І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...

9 F or they all wanted to frighten us, thinking, Their hands will be so weak that the work will not be done. But now strengthen my hands!

Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

10 I went into the house of Shemaiah son of Delaiah, the son of Mehetabel, who was shut up. He said, Let us meet together in the house of God, within the temple, and let us shut the doors of the temple, for they are coming to kill you—at night they are coming to kill you.

І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...

11 B ut I said, Should such a man as I flee? And what man such as I could go into the temple and yet live? I will not go in.

Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!

12 A nd behold, I saw that God had not sent him, but he made this prophecy against me because Tobiah and Sanballat had hired him.

І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...

13 H e was hired that I should be made afraid and do as he said and sin, that they might have matter for an evil report with which to taunt and reproach me.

Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

14 M y God, think on Tobiah and Sanballat according to these their works, and on the prophetess Noadiah and the rest of the prophets who would have put me in fear.

Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

15 S o the wall was finished on the twenty-fifth day of the month Elul, in fifty-two days.

І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.

16 W hen all our enemies heard of it, all the nations around us feared and fell far in their own esteem, for they saw that this work was done by our God.

І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

17 M oreover, in those days the nobles of Judah sent many letters to Tobiah, and Tobiah’s letters came to them.

Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

18 F or many in Judah were bound by oath to him, because he was the son-in-law of Shecaniah son of Arah, and his son Jehohanan had married the daughter of Meshullam son of Berechiah.

Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

19 A lso they spoke of good deeds before me and told him what I said. And Tobiah sent letters to frighten me.

І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.