1 N ow Korah son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, with Dathan and Abiram sons of Eliab, and On son of Peleth, sons of Reuben, took men,

І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

2 A nd they rose up before Moses, with certain of the Israelites, 250 princes or leaders of the congregation called to the assembly, men well known and of distinction.

та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

3 A nd they gathered together against Moses and Aaron, and said to them, You take too much upon yourselves, seeing that all the congregation is holy, every one of them, and the Lord is among them. Why then do you lift yourselves up above the assembly of the Lord?

І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

4 A nd when Moses heard it, he fell upon his face.

І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

5 A nd he said to Korah and all his company, In the morning the Lord will show who are His and who is holy, and will cause him to come near to Him; him whom He has chosen will He cause to come near to Him.

І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

6 D o this: Take censers, Korah and all your company,

Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

7 A nd put fire in them and put incense upon them before the Lord tomorrow; and the man whom the Lord chooses shall be holy. You take too much upon yourselves, you sons of Levi.

і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

8 A nd Moses said to Korah, Hear, I pray you, you sons of Levi:

І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

9 D oes it seem but a small thing to you that the God of Israel has separated you from the congregation of Israel, to bring you near to Himself to do the service of the tabernacle of the Lord and to stand before the congregation to minister to them,

чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

10 A nd that He has brought you near to Him, and all your brethren the sons of Levi with you? Would you seek the priesthood also?

І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

11 T herefore you and all your company are gathered together against the Lord. And Aaron, what is he that you murmur against him?

Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

12 A nd Moses sent to call Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and they said, We will not come up.

І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

13 I s it a small thing that you have brought us up out of a land flowing with milk and honey to kill us in the wilderness, but you must also make yourself a prince over us?

Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

14 M oreover, you have not brought us into a land that flows with milk and honey or given us an inheritance of fields and vineyards. Will you bore out the eyes of these men? We will not come up!

Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

15 A nd Moses was very angry and said to the Lord, Do not respect their offering! I have not taken one donkey from them, nor have I hurt one of them.

А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

16 A nd Moses said to Korah, You and all your company be before the Lord tomorrow, you and they and Aaron.

І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

17 A nd let every man take his censer and put incense upon it and bring before the Lord every man his censer, 250 censers; you also and Aaron, each his censer.

І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

18 S o they took every man his censer, and they put fire in them and laid incense upon it, and they stood at the entrance of the Tent of Meeting with Moses and Aaron.

І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

19 T hen Korah assembled all the congregation against Moses and Aaron before the entrance of the Tent of Meeting, and the glory of the Lord appeared to all the congregation.

І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

20 A nd the Lord said to Moses and Aaron,

І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

21 S eparate yourselves from among this congregation, that I may consume them in a moment.

Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

22 A nd they fell upon their faces, and said, O God, the God of the spirits of all flesh, shall one man sin and will You be angry with all the congregation?

А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

23 A nd the Lord said to Moses,

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24 S ay to the congregation, Get away from around the tents of Korah, Dathan, and Abiram.

Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

25 T hen Moses rose up and went to Dathan and Abiram, and the elders of Israel followed him.

І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

26 A nd he said to the congregation, Depart, I pray you, from the tents of these wicked men, and touch nothing of theirs, lest you be consumed in all their sins.

І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

27 S o they got away from around the tents of Korah, Dathan, and Abiram. And Dathan and Abiram came out and stood in the door of their tents with their wives, and their sons, and their little ones.

І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

28 A nd Moses said, By this you shall know that the Lord has sent me to do all these works, for I do not act of my own accord:

І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

29 I f these men die the common death of all men or if what happens to everyone happens to them, then the Lord has not sent me.

Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

30 B ut if the Lord causes a new thing, and the earth opens its mouth and swallows them up, with all that belongs to them, and they go down alive into Sheol (the place of the dead), then you shall understand that these men have provoked (spurned, despised) the Lord!

А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

31 A s soon as he stopped speaking, the ground under the offenders split apart

І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

32 A nd the earth opened its mouth and swallowed them and their households and all men and all their possessions.

А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

33 T hey and all that belonged to them went down alive into Sheol (the place of the dead); and the earth closed upon them, and they perished from among the assembly.

І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

34 A nd all Israel who were round about them fled at their cry, for they said, Lest the earth swallow us up also.

А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

35 A nd fire came forth from the Lord and devoured the 250 men who offered the incense.

І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

36 A nd the Lord said to Moses,

(17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

37 S peak to Eleazar son of Aaron, the priest, that he take up the censers out of the burning and scatter the fire at a distance. For the censers are hallowed—

(17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

38 T he censers of these men who have sinned against themselves and at the cost of their own lives. Let the censers be made into hammered plates for a covering of the altar, for they were used in offering before the Lord and therefore they are sacred. They shall be a sign to the Israelites.

(17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

39 E leazar the priest took the bronze censers with which the Levites who were burned had offered incense, and they were hammered into broad sheets for a covering of the altar,

(17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

40 T o be a memorial to the Israelites, so that no outsider, that is, no one not of the descendants of Aaron, should come near to offer incense before the Lord, lest he become as Korah and as his company, as the Lord said to Eleazar through Moses.

(17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

41 B ut on the morrow all the congregation of the Israelites murmured against Moses and Aaron, saying, You have killed the people of the Lord.

(17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

42 W hen the congregation was gathered against Moses and Aaron, they looked at the Tent of Meeting, and behold, the cloud covered it and they saw the Lord’s glory.

(17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

43 A nd Moses and Aaron came to the front of the Tent of Meeting.

(17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

44 A nd the Lord said to Moses,

(17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

45 G et away from among this congregation, that I may consume them in a moment. And Moses and Aaron fell on their faces.

(17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

46 A nd Moses said to Aaron, Take a censer and put fire in it from off the altar and lay incense on it, and carry it quickly to the congregation and make atonement for them. For there is wrath gone out from the Lord; the plague has begun!

(17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

47 S o Aaron took the burning censer as Moses commanded, and ran into the midst of the congregation; and behold, the plague was begun among the people; and he put on the incense and made atonement for the people.

(17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

48 A nd he stood between the dead and the living, and the plague was stayed.

(17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

49 N ow those who died in the plague were 14, 700, besides those who died in the matter of Korah.

(17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

50 A nd Aaron returned to Moses to the door of the Tent of Meeting, since the plague was stayed.

(17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.