1 T he Ziphites came to Saul at Gibeah, saying, Does not David hide himself on the hill of Hachilah, east of Jeshimon?

І прийшли зіфеяни до Саула до Ґів'ї, говорячи: Он Давид ховається на взгір'ях Гахіли навпроти Єшімону!

2 S o Saul arose and went down to the Wilderness of Ziph, with 3, 000 chosen men of Israel, to seek David.

І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.

3 S aul encamped on the hill of Hachilah, which is beside the road east of Jeshimon. But David remained in the wilderness. And when he saw that Saul came after him into the wilderness,

І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробував у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.

4 D avid sent out spies and learned that Saul had actually come.

І послав Давид підглядачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.

5 D avid arose and came to the place where Saul had encamped, and saw where Saul lay with Abner son of Ner, commander of his army; and Saul was lying in the encampment, with the army encamped around him.

А Давид устав, і прийшов до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авнер, син Нерів, керівник його війська. А Саул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.

6 T hen David said to Ahimelech the Hittite and to Abishai son of Zeruiah, brother of Joab, Who will go down with me into the camp of Saul? And Abishai said, I will go down with you.

І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!

7 S o David and Abishai went to the army by night, and there Saul lay sleeping within the encampment with his spear stuck in the ground at his head; and Abner and the army lay round about him.

І прийшов Давид та Авішай до Саулового народу вночі, аж ось Саул лежить, спить у таборі, а спис його встромлений у землю в приголів'ї його, а Авнер та народ лежать навколо нього.

8 T hen said Abishai to David, God has given your enemy into your hands this day. Now therefore let me smite him to the earth at once with one stroke of the spear, and I will not strike him twice.

І сказав Авішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю йому!

9 D avid said to Abishai, Do not destroy him; for who can raise his hand against the Lord’s anointed and be guiltless?

І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?

10 D avid said, As the Lord lives, will smite him; or his day will come to die or he will go down in battle and perish.

І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.

11 T he Lord forbid that I should raise my hand against the Lord’s anointed; but take now the spear that is at his head and the bottle of water, and let us go.

Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! А тепер візьми цього списа, що в приголів'ї його, та горня води, і ходімо собі!

12 S o David took the spear and the bottle of water from Saul’s head, and they got away. And no man saw or knew or wakened, for they were all asleep, because a deep sleep from the Lord had fallen upon them.

І взяв Давид списа та горня води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.

13 T hen David went over to the other side and stood on the top of the mountain afar off, a great space being between them.

І перейшов Давид на той бік, і став здалека на верховині гори, а між ними велика просторінь.

14 D avid called to the army and Abner son of Ner, Will you answer, Abner? Abner replied, Who are you, calling the king?

І крикнув Давид до народу та до Авнера, Нерового сина, говорячи: Чи ж не відповіси, Авнере? А Авнер відповів та сказав: Хто ти, що кликав до царя?

15 D avid said to Abner, Are you not a valiant man? Who is like you in Israel? Why then have you not guarded your lord the king? For one of the people came in to destroy the king your lord.

І сказав Давид до Авнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо приходив один із народу, щоб погубити царя, твого пана.

16 T his thing is not good that you have done. As the Lord lives, you deserve to die, because you have not guarded your master, the Lord’s anointed. And now see where the king’s spear is and the bottle of water that was at his head.

Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього помазанця! А тепер побач, де царів спис, та де горня води, що були в приголів'ї його?

17 A nd Saul knew David’s voice and said, Is this your voice, my son David? And David said, My voice, my lord O king!

І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? А Давид сказав: Мій голос, пане мій, царю!

18 A nd David said, Why does my lord thus pursue his servant? What have I done? Or what evil is in my hand ?

І далі сказав: Нащо то пан мій ганяється за своїм рабом? Бо що я зробив, і яке зло в моїй руці?

19 N ow therefore, I pray you, let my lord the king hear the words of his servant. If the Lord has stirred you up against me, let Him accept an offering; but if it is men, may they be cursed before the Lord, for they have driven me out this day that I should have no share in the inheritance of the Lord, saying, Go, serve other gods.

А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!

20 N ow therefore, let not my blood fall to the earth away from the presence of the Lord; for the king of Israel is come out to seek one flea, as when one hunts a partridge in the mountains.

А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропатву в горах!

21 T hen said Saul, I have sinned. Return, my son David, for I will no more do you harm, because my life was precious in your eyes this day. Behold, I have played the fool and have erred exceedingly.

І сказав Саул: Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє життя в очах твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помилявся.

22 D avid answered, See the king’s spear! Let one of the young men come and get it.

А Давид відповів та й сказав: Ось царів спис, і нехай прийде один із слуг, і нехай його візьме.

23 T he Lord rewards every man for his righteousness and his faithfulness; for the Lord delivered you into my hands today, but I would not stretch forth my hand against the Lord’s anointed.

А Господь відплатить кожному за його справедливість та правду його, що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього помазанця.

24 A nd behold, as your life was precious today in my sight, so let my life be precious in the sight of the Lord, and let Him deliver me out of all tribulation.

І ось, яке велике було життя твоє цього дня в очах моїх, таке велике нехай буде моє життя в очах Господа, і нехай Він урятує мене від усякого утиску!

25 T hen Saul said to David, May you be blessed, my son David; you will both do mightily and surely prevail. So David went on his way, and Saul returned to his place.

І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зробиш, і дійсно зможеш ти! І пішов Давид на свою дорогу, а Саул вернувся на своє місце.