1 H ear, O Israel. You are to cross the Jordan today to go in to dispossess nations greater and mightier than you are, cities great and fortified up to the heavens,

Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,

2 A people great and tall, the sons of the Anakim, whom you know and of whom you have heard it said, Who can stand before the sons of Anak?

народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?

3 K now therefore this day that the Lord your God is He Who goes over before you as a devouring fire. He will destroy them and bring them down before you; so you shall dispossess them and make them perish quickly, as the Lord has promised you.

І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.

4 D o not say in your heart, after the Lord your God has thrust them out from before you, It is because of my righteousness that the Lord has brought me in to possess this land—whereas it is because of the wickedness of these nations that the Lord is dispossessing them before you.

Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.

5 N ot for your righteousness or for the uprightness of your hearts do you go to possess their land; but because of the wickedness of these nations the Lord your God is driving them out before you, and that He may fulfill the promise which the Lord swore to your fathers, Abraham, Isaac, and Jacob.

Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

6 K now therefore that the Lord your God does not give you this good land to possess because of your righteousness, for you are a hard and stubborn people.

І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.

7 r emember and forget not how you provoked the Lord your God to wrath in the wilderness; from the day you left the land of Egypt until you came to this place, you have been rebellious against the Lord.

Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.

8 E ven in Horeb you provoked the Lord to wrath, and the Lord was so angry with you that He would have destroyed you.

І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.

9 W hen I went up the mountain to receive the tables of stone, the tables of the covenant which the Lord made with you, I remained on the mountain forty days and forty nights; I neither ate food nor drank water.

Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.

10 A nd the Lord delivered to me the two tables of stone written with the finger of God; and on them were all the words which the Lord spoke with you on the mountain out of the midst of the fire in the day of the assembly.

І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.

11 A nd at the end of forty days and forty nights the Lord gave me the two tables of stone, the tables of the covenant.

І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.

12 A nd the Lord said to me, Arise, go down from here quickly, for your people whom you brought out of Egypt have corrupted themselves. They have quickly turned aside from the way which I commanded them; they have made for themselves a molten image.

І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.

13 F urthermore the Lord said to me, I have seen this people, and behold, they are stubborn and hard.

І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.

14 L et me alone, that I may destroy them and blot out their name from under the heavens; and I will make of you a nation mightier and greater than they.

Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.

15 S o I turned and came down from the mountain, and the mountain was burning with fire. And the two tables of the covenant were in my two hands.

І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.

16 A nd I looked, and behold, you had sinned against the Lord your God; you had made for yourselves a molten calf. You had turned aside quickly from the way which the Lord had commanded you.

І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!

17 I took the two tables, cast them out of my two hands, and broke them before your eyes.

І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...

18 T hen I fell down before the Lord as before, for forty days and forty nights; I neither ate food nor drank water, because of all the sin you had committed in doing wickedly in the sight of the Lord, to provoke Him to anger.

І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,

19 F or I was afraid of the anger and hot displeasure which the Lord held against you, enough to destroy you. But the Lord listened to me that time also.

бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.

20 A nd the Lord was very angry with Aaron, angry enough to have destroyed him, and I prayed for Aaron also at the same time.

А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.

21 A nd I took your sin, the calf which you had made, and burned it with fire and crushed it, grinding it very small, until it was as fine as dust; and I cast the dust of it into the brook that came down out of the mountain.

А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.

22 A t Taberah also and at Massah and at Kibroth-hattaavah you provoked the Lord to wrath.

І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.

23 L ikewise when the Lord sent you from Kadesh-barnea, saying, Go up and possess the land which I have given you, then you rebelled against the commandment of the Lord your God, and you did not believe Him or trust and rely on Him or obey His voice.

А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.

24 Y ou have been rebellious against the Lord from the day that I knew you.

Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.

25 S o I fell down and lay prostrate before the Lord forty days and nights because the Lord had said He would destroy you.

І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.

26 A nd I prayed to the Lord, O Lord God, do not destroy Your people and Your heritage, whom You have redeemed through Your greatness, whom You have brought out of Egypt with a mighty hand.

І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!

27 R emember Your servants, Abraham, Isaac, and Jacob; look not at the stubbornness of this people or at their wickedness or at their sin,

Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,

28 L est the land from which You brought us out say, Because the Lord was not able to bring them into the land which He promised them, and because He hated them, He has brought them out to slay them in the wilderness.

щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.

29 Y et they are Your people and Your inheritance, whom You brought out by Your mighty power and by Your outstretched arm.

А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.