1 A nd Moses said to the heads or leaders of the tribes of Israel, This is the thing which the Lord has commanded:

(30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:

2 I f a man vows a vow to the Lord or swears an oath to bind himself by a pledge, he shall not break and profane his word; he shall do according to all that proceeds out of his mouth.

(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.

3 A lso when a woman vows a vow to the Lord and binds herself by a pledge, being in her father’s house in her youth,

(30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,

4 A nd her father hears her vow and her pledge with which she has bound herself and he offers no objection, then all her vows shall stand and every pledge with which she has bound herself shall stand.

(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

5 B ut if her father refuses to allow her on the day that he hears about it, not any of her vows or of her pledges with which she has bound herself shall stand. And the Lord will forgive her because her father refused to let her.

(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.

6 A nd if she is married to a husband while her vows are upon her or she has bound herself by a rash utterance

(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,

7 A nd her husband hears of it and holds his peace concerning it on the day that he hears it, then her vows shall stand and her pledge with which she bound herself shall stand.

(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

8 B ut if her husband refuses to allow her on the day that he hears of it, then he shall make void and annul her vow which is upon her and the rash utterance of her lips by which she bound herself, and the Lord will forgive her.

(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.

9 B ut the vow of a widow or of a divorced woman, with which she has bound herself, shall stand against her.

(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.

10 A nd if she vowed in her husband’s house or bound herself by a pledge with an oath

(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,

11 A nd her husband heard it and did not oppose or prohibit her, then all her vows and every pledge with which she bound herself shall stand.

(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.

12 B ut if her husband positively made them void on the day he heard them, then whatever proceeded out of her lips concerning her vows or concerning her pledge of herself shall not stand. Her husband has annulled them, and the Lord will forgive her.

(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.

13 E very vow and every binding oath to humble or afflict herself, her husband may establish it or her husband may annul it.

(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.

14 B ut if her husband altogether holds his peace with her from day to day, then he establishes and confirms all her vows or all her pledges which are upon her. He establishes them because he said nothing to her on the day he heard of them.

(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.

15 B ut if he shall nullify them after he hears of them, then he shall be responsible for and bear her iniquity.

(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.

16 T hese are the statutes which the Lord commanded Moses, between a man and his wife, and between a father and his daughter while in her youth in her father’s house.

(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.