1 T he Lord said to Moses,

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 S anctify (consecrate, set apart) to Me all the firstborn; whatever is first to open the womb among the Israelites, both of man and of beast, is Mine.

Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!

3 A nd Moses said to the people, remember this day in which you came out from Egypt, out of the house of bondage and bondmen, for by strength of hand the Lord brought you out from this place; no leavened bread shall be eaten.

І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.

4 T his day you go forth in the month Abib.

Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

5 A nd when the Lord brings you into the land of the Canaanites, Hittites, Amorites, Hivites, and Jebusites, which He promised and swore to your fathers to give you, a land flowing with milk and honey, you shall keep this service in this month.

І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.

6 S even days you shall eat unleavened bread and the seventh day shall be a feast to the Lord.

Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!

7 U nleavened bread shall be eaten for seven days; no leavened bread shall be seen with you, neither shall there be leaven in all your territory.

Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!

8 Y ou shall explain to your son on that day, This is done because of what the Lord did for me when I came out of Egypt.

І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.

9 I t shall be as a sign to you upon your hand and as a memorial between your eyes, that the law of the Lord may be in your mouth; for with a strong hand the Lord has brought you out of Egypt.

І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

10 Y ou shall therefore keep this ordinance at this time from year to year.

І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.

11 A nd when the Lord brings you into the land of the Canaanites, as He promised and swore to you and your fathers, and shall give it to you,

І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

12 Y ou shall set apart to the Lord all that first opens the womb. All the firstlings of your livestock that are males shall be the Lord’s.

то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!

13 E very firstborn of a donkey you shall redeem by a lamb, or if you will not redeem it, then you shall break its neck; and every firstborn among your sons shall you redeem.

А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.

14 A nd when, in time to come, your son asks you, What does this mean? You shall say to him, By strength of hand the Lord brought us out from Egypt, from the house of bondage and bondmen.

І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

15 F or when Pharaoh stubbornly refused to let us go, the Lord slew all the firstborn in the land of Egypt, both the firstborn of man and of livestock. Therefore I sacrifice to the Lord all the males that first open the womb; but all the firstborn of my sons I redeem.

І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.

16 A nd it shall be as a reminder upon your hand or as frontlets between your eyes, for by a strong hand the Lord brought us out of Egypt.

І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.

17 W hen Pharaoh let the people go, God led them not by way of the land of the Philistines, although that was nearer; for God said, Lest the people change their purpose when they see war and return to Egypt.

І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.

18 B ut God led the people around by way of the wilderness toward the Red Sea. And the Israelites went up marshaled out of the land of Egypt.

І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.

19 A nd Moses took the bones of Joseph with him, for had strictly sworn the Israelites, saying, Surely God will be with you, and you must carry my bones away from here with you.

А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.

20 T hey journeyed from Succoth and encamped at Etham on the edge of the wilderness.

І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.

21 T he Lord went before them by day in a pillar of cloud to lead them along the way and by night in a pillar of fire to give them light, that they might travel by day and by night.

А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.

22 T he pillar of cloud by day and the pillar of fire by night did not depart from before the people.

Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!