1 I n the third year of Hoshea son of Elah king of Israel, Hezekiah son of Ahaz king of Judah began to reign.

І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.

2 H e was twenty-five years old when he began his twenty-nine-year reign in Jerusalem. His mother was Abi daughter of Zechariah.

Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.

3 H ezekiah did right in the sight of the Lord, according to all that David his had done.

І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.

4 H e removed the high places, broke the images, cut down the Asherim, and broke in pieces the bronze serpent that Moses had made, for until then the Israelites had burned incense to it; but he called it Nehushtan.

Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.

5 H ezekiah trusted in, leaned on, and was confident in the Lord, the God of Israel; so that neither after him nor before him was any one of all the kings of Judah like him.

Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.

6 F or he clung and held fast to the Lord and ceased not to follow Him, but kept His commandments, as the Lord commanded Moses.

І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.

7 A nd the Lord was with Hezekiah; he prospered wherever he went. And he rebelled against the king of Assyria and refused to serve him.

І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.

8 H e smote the Philistines, even to Gaza and its borders, from the watchtower to the fortified city.

Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.

9 I n the fourth year of King Hezekiah, which was the seventh of Hoshea son of Elah king of Israel, Shalmaneser king of Assyria came up against Samaria and besieged it.

І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.

10 A fter three years it was taken; in the sixth year of Hezekiah, which was the ninth year of Hoshea king of Israel, Samaria was taken.

І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.

11 T he king of Assyria carried Israel away to Assyria, and put them in Halah, and on the Habor, the river of Gozan, and in the cities of the Medes,

І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.

12 B ecause they did not obey the voice of the Lord their God, but transgressed His covenant, even all that Moses the servant of the Lord commanded, and would not hear it or do it.

Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.

13 I n the fourteenth year of Hezekiah, Sennacherib king of Assyria came up against all the fortified cities of Judah and took them.

А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.

14 T hen Hezekiah king of Judah sent to the king of Assyria at Lachish, saying, I have done wrong. Depart from me; what you put on me I will bear. And the king of Assyria exacted of Hezekiah king of Judah 300 talents of silver and thirty talents of gold.

І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.

15 A nd Hezekiah gave him all the silver that was found in the house of the Lord and in the treasuries of the king’s house.

І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.

16 T hen Hezekiah stripped off the gold from the doors of the temple of the Lord and from the doorposts which he as king of Judah had overlaid, and gave it to the king of Assyria.

Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.

17 A nd the king of Assyria sent the Tartan, the Rabsaris, and the Rabshakeh from Lachish to King Hezekiah at Jerusalem with a great army. They went up to Jerusalem, and when they arrived, they came and stood by the canal of the Upper Pool, which is on the highway to the Fuller’s Field.

А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.

18 W hen they called for the king, there came out to them Eliakim son of Hilkiah, who was over the king’s household, and Shebna the scribe, and Joah son of Asaph the recorder.

І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.

19 T he Rabshakeh told them, Say to Hezekiah, Thus says the great king of Assyria: What justifies this confidence of yours?

І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?

20 Y ou say—but they are empty words—There is counsel and strength for war. Now on whom do you rely, that you rebel against me?

Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?

21 B ehold, you are relying on Egypt, that broken reed of a staff; if a man leans on it, it will pierce his hand. So is Pharaoh king of Egypt to all who trust and rely on him.

Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.

22 B ut if you tell me, We trust in and rely on the Lord our God, is it not He Whose high places and altars Hezekiah has removed, saying to Judah and Jerusalem, You shall worship before this altar in Jerusalem?

А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?

23 S o now, make a wager and give pledges to my lord the king of Assyria: I will deliver you 2, 000 horses—if you can on your part put riders on them.

А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.

24 H ow then can you beat back one captain among the least of my master’s servants, when your trust is put in Egypt for chariots and horsemen?

І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!

25 H ave I come up without the Lord against this place to destroy it? The Lord said to me, Go up against this land and destroy it.

Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!

26 T hen Eliakim son of Hilkiah and Shebna and Joah said to the Rabshakeh, We pray you, speak to your servants in the Aramaic (Syrian) language, for we understand it; and do not speak to us in the Jews’ language in the hearing of the people on the wall.

І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.

27 B ut the Rabshakeh said to them, Has my master sent me to your master and you only to say these things? Has he not sent me to the men who sit on the wall to eat their own dung and drink their own urine along with you?

І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?

28 T hen the Rabshakeh stood and cried with a loud voice in the Jews’ language, Hear the word of the great king of Assyria!

І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:

29 T hus says the king: Let not Hezekiah deceive you. For he will not be able to deliver you out of my hand.

Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!

30 N or let Hezekiah make you trust in and rely on the Lord, saying, The Lord will surely deliver us, and this city will not be given into the hand of Assyria’s king.

І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.

31 H earken not to Hezekiah, for thus says the king of Assyria: Make your peace with me and come out to me, and eat every man from his own vine and fig tree and drink every man the waters of his own cistern,

Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,

32 U ntil I come and take you away to a land like your own, a land of grain and vintage fruit, of bread and vineyards, of olive trees and honey, that you may live and not die. Do not listen to Hezekiah when he urges you, saying, The Lord will deliver us.

аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!

33 H as any one of the gods of the nations ever delivered his land out of the hand of the king of Assyria?

Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?

34 W here are the gods of Hamath and Arpad ? Where are the gods of Sepharvaim, Hena, and Ivvah ? Have they delivered Samaria out of my hand?

Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?

35 W ho of all the gods of the countries has delivered his country out of my hand, that the Lord should deliver Jerusalem out of my hand?

Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?

36 B ut the people were silent and answered him not a word, for Hezekiah had commanded, Do not answer him.

І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!

37 T hen Eliakim son of Hilkiah, who was over the royal household, and Shebna the scribe, and Joah son of Asaph the recorder came to Hezekiah with their clothes rent, and told him what the Rabshakeh had said.

І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.