1 H annah prayed, and said, My heart exults and triumphs in the Lord; my horn (my strength) is lifted up in the Lord. My mouth is no longer silent, for it is opened wide over my enemies, because I rejoice in Your salvation.
І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
2 T here is none holy like the Lord, there is none besides You; there is no Rock like our God.
Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
3 T alk no more so very proudly; let not arrogance go forth from your mouth, for the Lord is a God of knowledge, and by Him actions are weighed.
Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
4 T he bows of the mighty are broken, and those who stumbled are girded with strength.
Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
5 T hose who were full have hired themselves out for bread, but those who were hungry have ceased to hunger. The barren has borne seven, but she who has many children languishes and is forlorn.
Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
6 T he Lord slays and makes alive; He brings down to Sheol and raises up.
Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
7 T he Lord makes poor and makes rich; He brings low and He lifts up.
Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
8 H e raises up the poor out of the dust and lifts up the needy from the ash heap, to make them sit with nobles and inherit the throne of glory. For the pillars of the earth are the Lord’s, and He has set the world upon them.
Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
9 H e will guard the feet of His godly ones, but the wicked shall be silenced and perish in darkness; for by strength shall no man prevail.
Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
10 T he adversaries of the Lord shall be broken to pieces; against them will He thunder in heaven. The Lord will judge to the ends of the earth; and He will give strength to His king (King) and exalt the power of His anointed (Anointed His Christ).
Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
11 E lkanah and his wife Hannah returned to Ramah to his house. But the child ministered to the Lord before Eli the priest.
І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
12 T he sons of Eli were base and worthless; they did not know or regard the Lord.
А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
13 A nd the custom of the priests with the people was this: when any man offered sacrifice, the priest’s servant came while the flesh was boiling with a fleshhook of three prongs in his hand;
ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
14 A nd he thrust it into the pan or kettle or caldron or pot; all that the fleshhook brought up the priest took for himself. So they did in Shiloh with all the Israelites who came there.
І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
15 A lso, before they burned the fat, the priest’s servant came and said to the man who sacrificed, Give the priest meat to roast, for he will not accept boiled meat from you, but raw.
Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
16 A nd if the man said to him, Let them burn the fat first, and then you may take as much as you want, the priest’s servant would say, No! Give it to me now or I will take it by force.
А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
17 S o the sin of the young men was very great before the Lord, for they despised the offering of the Lord.
І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
18 B ut Samuel ministered before the Lord, a child girded with a linen ephod.
А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
19 M oreover, his mother made him a little robe and brought it to him from year to year when she came up with her husband to offer the yearly sacrifice.
А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
20 A nd Eli would bless Elkanah and his wife and say, May the Lord give you children by this woman for the gift she asked for and gave to the Lord. Then they would go to their own home.
А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
21 A nd the Lord visited Hannah, so that she bore three sons and two daughters. And the child Samuel grew before the Lord.
І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
22 N ow Eli was very old, and he heard all that his sons did to all Israel and how they lay with the women who served at the door of the Tent of Meeting.
А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
23 A nd he said to them, Why do you do such things? For I hear of your evil dealings from all the people.
І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
24 N o, my sons; it is no good report which I hear the Lord’s people spreading abroad.
Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
25 I f one man wrongs another, God will mediate for him; but if a man wrongs the Lord, who shall intercede for him? Yet they did not listen to their father, for it was the Lord’s will to slay them.
Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
26 N ow the boy Samuel grew and was in favor both with the Lord and with men.
А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
27 A man of God came to Eli and said to him, Thus has the Lord said: I plainly revealed Myself to the house of your father when they were in Egypt in bondage to Pharaoh’s house.
І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
28 M oreover, I selected him out of all the tribes of Israel to be My priest, to offer on My altar, to burn incense, to wear an ephod before Me. And I gave to the house of your father all the offerings of the Israelites made by fire.
Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
29 W hy then do you kick My sacrifice and My offering which I commanded, and honor your sons above Me by fattening yourselves upon the choicest part of every offering of My people Israel?
Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
30 T herefore the Lord, the God of Israel, says, I did promise that your house and that of your father should go in and out before Me forever. But now the Lord says, Be it far from Me. For those who honor Me I will honor, and those who despise Me shall be lightly esteemed.
Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
31 B ehold, the time is coming when I will cut off your strength and the strength of your own father’s house, that there shall not be an old man in your house.
Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
32 A nd you shall behold the distress of My house, even in all the prosperity which God will give Israel, and there shall not be an old man in your house forever.
І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
33 Y et I will not cut off from My altar every man of yours; some shall survive to weep and mourn, but all the increase of your house shall die in their best years.
Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
34 A nd what befalls your two sons, Hophni and Phinehas, shall be a sign to you—in one day they both shall die.
А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
35 A nd I will raise up for Myself a faithful priest (Priest), who shall do according to what is in My heart and mind. And I will build him a sure house, and he shall walk before My anointed (Anointed) forever.
А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
36 E veryone who is left in your house shall come crouching to him for a piece of silver and a bit of bread and say, Put me, I pray you, into a priest’s office so I may have a piece of bread.
І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.