1 I am weary of my life and loathe it! I will give free expression to my complaint; I will speak in the bitterness of my soul.

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

2 I will say to God, Do not condemn me! Show me why You contend with me.

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

3 D oes it seem good to You that You should oppress, that You should despise and reject the work of Your hands, and favor the schemes of the wicked?

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

4 H ave You eyes of flesh? Do You see as man sees?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

5 A re Your days as the days of man, are Your years as man’s,

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

6 T hat You inquire after my iniquity and search for my sin—

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

7 A lthough You know that I am not wicked or guilty and that there is none who can deliver me out of Your hand?

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

8 Y our hands have formed me and made me. Would You turn around and destroy me?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

9 R emember, I beseech You, that You have fashioned me as clay. And will You bring me into dust again?

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

10 H ave You not poured me out like milk and curdled me like cheese?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

11 Y ou have clothed me with skin and flesh and have knit me together with bones and sinews.

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

12 Y ou have granted me life and favor, and Your providence has preserved my spirit.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

13 Y et these have You hid in Your heart; I know that this was with You.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

14 I f I sin, then You observe me, and You will not acquit me from my iniquity and guilt.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

15 I f I am wicked, woe unto me! And if I am righteous, yet must I not lift up my head, for I am filled with disgrace and the sight of my affliction.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

16 I f I lift myself up, You hunt me like a lion and again show Yourself marvelous upon me.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

17 Y ou renew Your witnesses against me and increase Your indignation toward me; I am as if attacked by a troop time after time.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

18 W hy then did You bring me forth out of the womb? Would that I had perished and no eye had seen me!

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

19 I should have been as though I had not existed; I should have been carried from the womb to the grave.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

20 A re not my days few? Cease then and let me alone, that I may take a little comfort and cheer up

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

21 B efore I go whence I shall not return, even to the land of darkness and the shadow of death,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

22 T he land of sunless gloom as intense darkness, of the shadow of death, without any order, and where the light is as thick darkness.

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...