1 T hen Naomi her mother-in-law said to Ruth, My daughter, shall I not seek rest or a home for you, that you may prosper?

І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.

2 A nd now is not Boaz, with whose maidens you were, our relative? See, he is winnowing barley tonight at the threshing floor.

А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.

3 W ash and anoint yourself therefore, and put on your best clothes and go down to the threshing floor, but do not make yourself known to the man until he has finished eating and drinking.

А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.

4 B ut when he lies down, notice the place where he lies; then go and uncover his feet and lie down. And he will tell you what to do.

І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.

5 A nd Ruth said to her, All that you say to me I will do.

А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.

6 S o she went down to the threshing floor and did just as her mother-in-law had told her.

І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 A nd when Boaz had eaten and drunk and his heart was merry, he went to lie down at the end of the heap of grain. Then came softly and uncovered his feet and lay down.

А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.

8 A t midnight the man was startled, and he turned over, and behold, a woman lay at his feet!

І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!

9 A nd he said, Who are you? And she answered, I am Ruth your maidservant. Spread your wing over your maidservant, for you are a next of kin.

І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.

10 A nd he said, Blessed be you of the Lord, my daughter. For you have made this last loving-kindness greater than the former, for you have not gone after young men, whether poor or rich.

А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 A nd now, my daughter, fear not. I will do for you all you require, for all my people in the city know that you are a woman of strength (worth, bravery, capability).

А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!

12 I t is true that I am your near kinsman; however, there is a kinsman nearer than I.

А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.

13 R emain tonight, and in the morning if he will perform for you the part of a kinsman, good; let him do it. But if he will not do the part of a kinsman for you, then, as the Lord lives, I will do the part of a kinsman for you. Lie down until the morning.

Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.

14 A nd she lay at his feet until the morning, but arose before one could recognize another; for he said, Let it not be known that the woman came to the threshing floor.

І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.

15 A lso he said, Bring the mantle you are wearing and hold it. So held it, and he measured out six measures of barley and laid it on her. And she went into the town.

І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 A nd when she came home, her mother-in-law said, How have you fared, my daughter? And Ruth told her all that the man had done for her.

А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 A nd she said, He gave me these six measures of barley, for he said to me, Do not go empty-handed to your mother-in-law.

І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.

18 T hen said she, Sit still, my daughter, until you learn how the matter turns out; for the man will not rest until he finishes the matter today.

А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.